ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 120/722/23
адміністративне провадження № К/990/41780/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, постановлену у складі головуючого судді Фелонюк Д.Л., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: Матохнюка Д.Б. (доповідач), Гонтарука В.М., Білої Л.М.
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання дій Вінницького окружного адміністративного суду протиправними та зобов`язання Вінницький окружний адміністративний суд надати для ознайомлення судові справи: №№ 2-а-2797/10/0270, 2а/0270/2041/11, 2а/0270/2514/11, /а/0270/1071/12, 2-а-1972/09/0270, 2-а-522/10/0270, 2-а-4003/10/0270, 2а/0270/2041/11, 2а/0270/2068/11, 2а/0270/2136/11, 2а/0270/3074/11, 2-а-3490/10/0270, 2а/0270/1240/11, 2а/0270/1241/11, 2а/0270/1242/11, 2а/0270/1524/11, 2а/0270/3769/11, а також відновити документи зазначених судових прав (при встановленні судом їх знищення).
2. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного або іншого судочинства.
3. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у поданому до суду позові позивач фактично оскаржує дії Вінницького окружного адміністративного суду щодо не надання для ознайомлення судових справ: №№ 2-а-2797/10/0270, 2а/0270/2041/11, 2а/0270/2514/11, /а/0270/1071/12, 2-а-1972/09/0270, 2-а-522/10/0270, 2-а-4003/10/0270, 2а/0270/2041/11, 2а/0270/2068/11, 2а/0270/2136/11, 2а/0270/3074/11, 2-а-3490/10/0270, 2а/0270/1240/11, 2а/0270/1241/11, 2а/0270/1242/11, 2а/0270/1524/11, 2а/0270/3769/11, зумовленого, зокрема, їх знищенням. Отже, предметом спору, задля вирішення якого позивач звернувся до суду, є дії суду, які вчиняються в процесі здійснення судочинства.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та просить скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
4.1. Крім того, позивач в касаційній скарзі просив ухвалити окрему ухвалу на зухвале порушення закону апеляційним судом, що призвело до порушення права на доступ в умовах очевидної підсудності справи адміністративному суду з мотивів використання посадового становища в інтересах відповідача та неповаги до його права як людини на доступ до суду.
5. В обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що фактично він оскаржує не те що написали судді. Скаржник зазначає, що згідно матеріалів (письмового змісту) позову, до суду він оскаржує порушення ЗУ "Про доступ до публічної інформації" щодо порушення прав запитувача на інформацію та розгляд інформаційного запиту (ів) щодо такої інформації. Ілюзорна фактичність, яку встановив суд першої інстанції, зокрема щодо відновлення знищених судових справ та надання їх після цього для ознайомлення, є лише частиною способів захисту порушених прав на інформацію. Ототожнення чи заміна способу захисту порушеного права з підставами позову є неприпустимим.
5.1. Скаржник зазначає, що процес здійснення судочинства закінчився разом із знищенням судових справ. При цьому, процес судочинства передбачений нормами процесуального права, і ними не передбачено ні порядку ні підстав знищення документів, ні порядку ні підстав розгляду запитів на доступ до публічної інформації щодо діянь відносно такого знищення документів суду відповідно до архівного законодавства України. В КАСУ чи інших процесуальних кодексах України не передбачено (а заборонено) втручання в суд будь-яких осіб шляхом незаконного спалення судових справ, як і не передбачено можливості оскарження таких діянь, втручання та перешкод в апеляційному, касаційному чи іншому процесуальному порядку. Норми КАСУ містять чіткий порядок та підстави процесуального оскарження конкретних процесуальних діянь та рішень по судовим справам в їх межах, і серед них немає ні запитів про доступ до публічної інформації, ні спалення документів суду всупереч правовій процедурі. Більше того, така можливість не передбачена нормами процесуального права, а є виключно, при наявності для того правових підстав, управлінською діяльністю, яка регламентується архівним законодавством. Позовні вимоги про оскарження діянь відповідача щодо розгляду інформаційного запиту на доступ до публічної інформації (актів про знищення документів, тощо) та законності відповіді на такий запит, щодо процедури знищення архівних документів не стосуються вчинення (невчинення) судом передбачених процесуальним законом дій та службових (технічних) дій і можуть бути самостійним предметом адміністративного спору та оскаржені поза межами порядку, передбаченого процесуальним законом, оскільки самим процесуальним законом в межах конкретного (любого) предмету адміністративного позову оскарження таких діянь не передбачено процесуальним законом.
5.2. Позивач звертає увагу, що усі оспорювані ним протиправні діяння відповідача в позові (розгляд інформаційних запитів, знищення документів, підписання актів тощо) були вчинені відповідачем не як джерелом правосуддя (судом) в межах якогось судового процесу, а як суб`єктом управлінської діяльності в особі уповноважених осіб експертної комісії поза такими межами і в часі, і в просторі, і по колу осіб.
5.3. Скаржник зазначає, що відповідачем не було спростовано свій статус розпорядника публічної інформації, як і того, що запитувана позивачем інформація за своїм правовим режимом відноситься до категорії публічної інформації володільцем якої є відповідач як уповноважений державою суб`єкт на її збирання, зберігання та режим поширення запитувачам. У спірних правовідносинах відповідач здійснює владні управлінські функції, пов`язані з інформаційними відносинами в сфері доступу до публічної інформації конкретного типу та реалізацією такого владного повноваження як збереження та поширення інформації про діяльність державного органу через призму архівного законодавства. При цьому, згідно ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
5.4. Позивач зауважив, що цим позовом не оскаржуються ні процесуальна, ні діяльність правосуддя відповідача у будь-яких справах, як будь-яким учасником будь-якого провадження, оскільки порядок оскарження таких діянь та рішень відповідно до процесуального законодавства мені відомий і давно, відточений рішеннями суддів. Питання стосується публічно-правових непроцесуальних управлінських відносин щодо знищення судових документів відповідачем та доступу до публічної інформації, вчинення діянь не пов`язаних з жодною процесуальною діяльністю суду чи суддів.
5.5. Крім того, скаржник зазначив, що вказані судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду не стосуються спірних правовідносин.
6. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування та позиція Верховного Суду
7. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
9. Перевіривши за матеріалами справи доводи та вимоги касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
Сервіси для юристів