ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2025 року
м. Київ
справа №640/28718/21
касаційне провадження № К/990/37646/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Грибан І.О.; судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б.)
у справі № 640/28718/21
за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (далі позивач, платник, товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2021 року № 00514460701.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ був проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом м. Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом м. Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/28718/21 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 12 червня 2025 року відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач в особі представника адвоката Стеченка Я.В. подав у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) строк апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративну справу № 640/28718/21 передано на розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду з посиланням на абзац шостий пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», згідно з яким судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року апеляційну скаргу позивача повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України з мотивів того, що у долученому до апеляційної скарги ордері на надання правничої (правової) допомоги від 17 липня 2025 року серії АІ № 1950793 зазначено як орган, у якому надається правова допомога, Сьомий апеляційний адміністративний суд, тоді як апеляційну скаргу передано для розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду; інших документів, що підтверджували б повноваження адвоката Стеченка Я.В. на представництво інтересів позивача саме у Шостому апеляційному адміністративному суді, не подано.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.
Мотивуючи касаційну скаргу, платник зазначає, що апеляційна скарга була подана відповідно до статей 292, 297 КАС України до належного, на думку товариства, апеляційного суду Сьомого апеляційного адміністративного суду. Подальша передача справи до Шостого апеляційного адміністративного суду зумовлена колізією між КАС України, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» та Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», що, на думку товариства, свідчить про відсутність правової визначеності. Позивач вважає, що повернення апеляційної скарги без надання строку для усунення недоліків є проявом надмірного формалізму, не відповідає завданню адміністративного судочинства, практиці Європейського суду з прав людини та правовим позиціям Верховного Суду щодо недопустимості надмірного формалізму при вирішенні питання про прийняття скарги.
Ухвалою від 28 жовтня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка».
05 листопада 2025 року від Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно зазначило, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За приписами частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Сервіси для юристів