Постанова ВАСУ від 24.11.2016 року у справі №800/548/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/548/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Маринчак Н.Є., Цвіркуна Ю.І., , Юрченко В.П.,при секретарі Корецькому І.О., за участю: позивача ОСОБА_7,

представника відповідача Белінської О.В.,

представника третьої особи Білопольської Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву заяву громадянина ОСОБА_7

до Вищої ради юстиції

третя особа: Вища кваліфікаційна комісія суддів України

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернувся з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконним та скасування рішення «Про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_7 на посаду судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області» від 22.09.2016р. № 2878/0/15-16 та про зобов'язання розглянути рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про рекомендацію ОСОБА_7 для призначення на посаду судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області» від 15.09.2016р. № 29/пп-16.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 14.11.2012р. він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді, оголошеному рішенням ВККС від 05.11.2012 № 1317/пп-12, подав документи, на підтвердження своєї відповідності вимогам, встановленим для особи, яка може бути суддею, частиною третьою ст.127 Конституції України та частиною першою ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07. 2010 р. № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ), зокрема і щодо стажу роботи в галузі права не менше, як три роки. Згідно з рішенням ВККС від 13.12.2012р. він був допущений до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складення анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права, яке успішно пройшов 20.12.2012р. Після проходження спеціальної підготовки кандидата на посаду судді в Національній школі суддів України, що підтверджується свідоцтвом серії НШ №000158, виданим на підставі наказу від 22.08.2013р. № 64-сп, згідно з рішенням ВККС від 29.08.2013 № 381/пп-13був допущений до кваліфікаційного іспиту як кандидат на посаду судді вперше, що успішно пройшов спеціальну підготовку, за результатами складення якого набрав 67,0 балів (при рейтинговій кількості балів 60,0), і рішенням ВККС від 23.12.2013 № 1127/пп-13 був зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів. 04.08.2016 у зв'язку з оголошенням ВККС конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у місцевих судах загальної юрисдикції серед кандидатів, які перебувають у резерві (рішення ВККС від 28.07.2016 № 62/зп-16), він подав заяву на участь в конкурсі на зайняття посади судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області, і як особа, яка має найвищий рейтинг серед інших кандидатів на цю посаду і яка за результатами спецперевірки визнана такою, що відповідає вимогам кандидата на посаду судді, встановленим ст. 127 Конституції України та ст. 65 Закону № 2453-VІ, рішенням ВККС від 15.09.2016 № 29/пп-16 був рекомендований на зайняття зазначеної посади.

Однак, рішенням Вищої ради юстиції від 22.09.2016р. № 2878/0/15-16 було відмовлено щодо внесення подання Президентові України про призначення його на цю посаду з посиланням на відсутність у нього станом на 14.11.2012р. стажу роботи в галузі права не менше, ніж три роки. Позивач вважає, що таке рішення прийнято Вищою радою юстиції не у спосіб, встановлений законом, без з'ясування та врахування дійсних обставин щодо наявності у нього стажу трудової діяльності в галузі права.

Заперечуючи проти позову, Вища рада юстиції просить відмовити в його задоволенні, зазначаючи, що, відмовляючи у внесенні подання Президенту України про призначення ОСОБА_7 на посаду судді, діяла на підставі, в порядку та у спосіб, встановлені Конституцією і законами України, зокрема згідно з частиною третьою ст. 127 Конституції України та частиною першою ст. 64 Закону № 2453 -VІ, оскільки станом на 14.11.2012р. (дата звернення позивача до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді) стаж його роботи в галузі права після отримання вищої юридичної освіти складав менше трьох років.

В судовому процесі позивач підтримав позов з наведених вище підстав, так само, як і представник відповідача вище викладені заперечення проти позову. Представник третьої особи визнав позов, просив його задовольнити, пояснивши, що ВККС, приймаючи рішення від 15.09.2016 № 29/пп-16, виходила з того, що позивач має необхідний стаж трудової діяльності в галузі права, що підтверджується його трудовою книжкою.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що ОСОБА_7 14.11.2012р. звернувся до ВККС із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді, оголошеному рішенням ВККС від 05.11.2012 № 1317/пп-12. За результатами проходження ним стадій порядку призначення на посаду судді вперше, передбачених пунктами 3 - 13 ст. 67 Закону № 2453-VІ, рішенням ВККС від 15.09.2016р. № 29/пп-16 ОСОБА_7 рекомендований для призначення на посаду судді Нововоронцовського району Херсонської області.

Відмовляючи у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_7 на вказану посаду рішенням від 22.09.2016р. № 2878/0/15-16, Вища рада юстиції вмотивувала відмову висновком про його не відповідність станом на 14.11.2012р., вимогам частини третьої ст. 127 Конституції України, частини першої ст. 64 Закону № 2453-VІ через відсутність у нього стажу роботи в галузі права не менш як три роки.

Згідно із частиною третьою ст. 127 Конституції України, частиною першою ст. 64 Закону № 2453-VІ на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Висновок Вищої ради юстиції стосовно того, що особа, яка може бути рекомендована на посаду судді, повинна відповідати вище наведеним нормативно встановленим вимогам на дату звернення до ВККС із заявою про участь у доборі на посаду судді, відповідає правильному застосуванню норм частини третьої ст. 127 Конституції України, частини першої ст. 64 Закону № 2453-VІ. До такого висновку Вищий адміністративний суд України приходить на підставі аналізу зазначених норм у системному зв'язку з нормами ст. 65, пункту 3 частини першої ст. 66, частини третьої ст. 67 Закону № 2453-VІ. Так, згідно з частинами першою, третьою ст. 65 цього Закону добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією України та статтею 64 цього Закону, за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог цього Закону.

Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 66 цього Закону однією із стадій призначення на посаду судді вперше є здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом.

До добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи. У разі відмови в допуску Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає вмотивоване рішення (частина третя ст. 67 Закону № 2453-VІ).

В рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положень частини п'ятою статті 127 Конституції України у системному зв'язку з частиною третьої цієї статті, статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.06.2013р. № 4-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що положення ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у системному зв'язку з частиною четвертою ст. 68 цього Закону (згідно з якою особи, які відповідають установленим вимогам до кандидата, допускаються до складення іспиту) слід розуміти так, що для звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів перелік вимог, визначений частиною третьою ст. 127 Конституції України та частинами першою,другою ст. 64 вказаного Закону, є вичерпним. Це означає, що кожен, хто відповідає вимогам до кандидата, передбаченим частиною третьою ст. 127 Конституції України, частинами першою, другою ст. 64 Закону, може звернутися до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів.

Тлумачення положень норм частини третьої ст. 127 Конституції України, частини першої ст. 64 Закону № 2453-VІ у такий спосіб, що вимогам цих норм особа, яка претендує на зайняття посади судді за результатами процедур добору кандидатів на посаду судді, повинна відповідати станом на час здійснення інших послідовних стадій порядку призначення на посаду судді вперше, які по часу проходження є наступними після подання особою, яка виявила бажання стати суддею, до ВККС відповідної заяви та документів (пункт 2 ст. 66 Закону № 2453-VІ), зокрема стадії проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді (пункт 10 цієї статті), суперечить нормі частини другої ст. 64 зазначеного Закону. Так, цією нормою встановлено, що при доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Цю норму слід розуміти як таку, що гарантує, в тому числі, однаковий підхід до всіх кандидатів на посаду судді, тоді як інше тлумачення, зокрема положень частини першої ст. 64 Закону № 2453-VІ щодо тривалості спеціального стажу трудової діяльності створює умови невизначеності статусу особи, яка виявила бажання прийняти участь у доборі кандидатів для призначення на посаду судді. Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі частини другої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) відступає від правової позиції щодо застосування частини третьої ст. 127 Конституції України, частини першої ст. 64 Закону № 2453-VІ, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24.05.2016р. у адміністративній справі № 800/344/15 за позовом ОСОБА_11 до Вищої ради юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Як свідчить зміст цієї постанови, в ній Верховний Суд України не послався на рішення Конституційного Суду України від 12.06.2013р. № 4-рп/2013, не обґрунтував позицію стосовно не врахування висновку Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення частини третьої ст. 127 Конституції України та частини першої ст. 64 Закону № 2453-VІ. Водночас, обов'язковість рішень і висновків Конституційного Суду України встановлено ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Частиною третьою ст. 2 КАС встановлено перелік критеріїв, на відповідність яких адміністративні суди повинні перевірити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у справах щодо оскарження останніх. Серед цих критеріїв обґрунтованість, тобто прийняття (вчинення) рішення, дії чи бездіяльності з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).