ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" вересня 2015 р. м. Київ К/800/66429/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі за позовом Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області до державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Нікопольська районна державна адміністрація, про скасування пунктів вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
Червоногригорівська селищна рада Нікопольського району Дніпропетровської області звернулась з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Нікопольська районна державна адміністрація Дніпропетровської області про скасування пунктів 2, 6, 7 вимоги від 22.11.2013 року № 860-15/3650.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, позов задоволено. Суд постановив скасувати п.п. 2, 6, 7 вимог Нікопольської об'єднаної державної фінансової інспекції від 22.11.2013 року № 860-15/3650.
Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.10.2013 р. Нікопольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Червоногригорівської селищної ради за 2010 р., 2011 р., 2012 р. та січень-серпень 2013 р.
За результатами ревізії складено акт № 860-22/06 від 08.11.2013 р.
На підставі акта ревізії № 860-22/06 від 08.11.2013 р. Нікопольською об'єднаною державною фінансовою інспекцією винесено вимогу про усунення порушень від 22.11.2013 р. № 860-15/3650.
Відповідно до п. 2 вимоги при обстеженні пам'яток археологічної спадщини (курганів) на території Червоногригорівської селищної ради встановлено розорення, руйнування та пошкодження 31 кургану. Селищну раду зобов'язано: забезпечити в термін до 25.12.2013 р. оформлення з землекористувачами, на території яких розташовано пам'ятки археологічної спадщини (кургани) охоронні зобов'язання - договори; забезпечити в термін до 25.12.2013 р. належне збереження об'єктів археологічної спадщини (курганів) від загрози знищення, руйнування або пошкодження та стягнути з осіб, якими здійснено неналежний контроль за охороною пам'яток археологічної спадщини (курганів) заподіяні державі збитки на загальну суму 4765136,99 грн. у відповідності до вимог діючого законодавства.
Відповідно до п. 6 вимоги в ході ревізії встановлено, що селищною радою недоотримано орендної плати від здачі в оренду нежитлових приміщень внаслідок заниження фактично займаної площі приміщень орендарями, в зв'язку з чим селищну раду зобов'язано стягнути в повному обсязі недоотриману орендну плату, шляхом перерахування орендарями на розрахунковий рахунок селищної ради коштів в сумі 19996,45 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Відповідно до п. 7 вимоги в ході ревізії встановлено, що в порушення п. 6 Методикирозрахунку орендної плати за використання комунального майна територіальної громади Червоногригорівської селищної ради, затвердженої рішенням 26 сесії IV скликання сільської ради від 06.01.2006 р. № 239/1-26/IV селищною радою недоотримано орендної плати від здачі в оренду нежитлових приміщень внаслідок заниження орендної плати і частині не застосування індексів інфляції за попередні роки в зв'язку з чим, селищну раду зобов'язано стягнути в повному обсязі недоотриману орендну плату шляхом перерахування орендарями на розрахунковий рахунок селищної ради коштів в сумі 5643,64 грн., в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Сервіси для юристів