ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2015 року м. Київ К/800/40814/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р.
у справі № 1570/6965/2012
за позовом приватного підприємства «Дельта Груп»
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2012 року приватне підприємство «Дельта Груп» (далі - позивач, ПП «Дельта Груп») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 571 628 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.11.2012 р. № 0006542210 в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 571 628 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 118 475 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо встановлення заниження ПП «Дельта Груп» податку на додану вартість на загальну суму 571 628 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 09.11.2012 р. № 0006542210 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 571 628 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 118 475 грн.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач своїм процесуальним правом не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання касаційної скарги були належним чином повідомлені, праву розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 03.10.2012 р. по 23.10.2012 р., на підставі направлень від 27.09.2012 р. № 002914/2589, № 002912/2591, № 002911/2592, № 002913/2590, від 02.10.2012 р. № 002591/2623, № 002643/2597, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси та ДПС в Одеській області згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання та до наказу від 24.02.2012 р. № 612, була проведена планова виїзна перевірка ПП «Дельта Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.12.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 30.10.2012 р. № 6551/22-1/37421311 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог підпунктів 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 192.1, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби про опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість», наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 574 430 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 09.11.2012 р. було винесене податкове повідомлення-рішення № 0006542210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 692 906 грн., у тому числі 574 430 грн. - основний платіж та 118 476 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Як вбачається з акту перевірки від 30.10.2012 р. № 6551/22-1/37421311, підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зокрема у оскаржуваній позивачем сумі в розмірі 571 628 грн., слугували твердження перевіряючих про безпідставне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Арт-Мюзік» та ТОВ «РА Медіа-Нова», оскільки, на переконання податкового органу, правочини укладені позивачем з цими контрагентами були укладені без мети настання реальних наслідків. Вказані висновки податкового органу були зроблені на підставі інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва реєстраційно-звітного характеру по ТОВ «Арт-Мюзік», ТОВ «РА «Медіа-Нова» (дані інформаційних баз), з огляду на яку встановлено невідповідність даних сум податкового кредиту ПП «Дельта Груп» даним сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість його контрагентів.
Заперечуючи такі висновки податкового органу, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 571 628 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 118 475 грн., з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Сервіси для юристів