Постанова ВАСУ від 24.06.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ К/9991/4437/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Малинін В.В., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2010р. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Луганської області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести перерахунок заробітної плати,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання провести їй перерахунок з 22.05.2008р. надбавки за вислугу років у розмірі 20% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009р. перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу, зобов'язання Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати, зобов'язання Державну судову адміністрації України виділити апеляційному суду Луганської області кошти для проведення виплати недоплаченої з 22.05.2008р. надбавки за вислугу років у розмірі 20% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009р. заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009р., з урахуванням проведених виплат.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2010р. позов задоволено.

Визнано бездіяльність незаконною.

Зобов'язано апеляційний суд Луганської області провести позивачу перерахунок з 22.05.2008р. надбавки за вислугу років у розмірі 20% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009р. перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з урахуванням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу.

Зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.

Зобов'язано Державну судову адміністрації України виділити апеляційному суду Луганської області кошти для проведення виплати недоплаченої з 22.05.2008р. надбавки за вислугу років у розмірі 20% від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009р. заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009р., з урахуванням проведених виплат.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.01.2011р. рішення суду першої інстанції змінено. В абзацах п'ятому, сьомому резолютивної частини постанови після слів «з 19.08.2009р.» доповнити словами «по 27.10.2010р.». В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились Міністерство фінансів України та Державна судова адміністрація України, подали касаційні скарги, в яких посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 10.04.2006р.позивач працює на посаді судді апеляційного суду Луганської області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865, яким установлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться, визнано незаконним постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009р., а тому відповідачі зобов'язані застосовувати постанову № 865 в первісній редакції.

Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд обмежив здійснення перерахунку та виплати заробітної плати кінцевою датою 27.10.2010р., тобто днем ухвалення судом першої інстанції рішення, оскільки в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, а тому підстав для задоволення позовних вимог на майбутнє не має.

Проте, колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не може з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р. № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006р.) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя, та складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 03.09.2005р. № 865, яка набрала чинності з 01.01.2006р., було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005р. № 1243 встановлено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. № 1310 постанову Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 доповнено пунктом 4-1, відповідно до положень якого розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007р. визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005р. № 865.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009р. постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007р. в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005р. № 865 залишено без змін.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009р., визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21.12.2005р. № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005р. № 865» від 31.12.2005р. № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005р. № 865.