ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" лютого 2016 р. м. Київ К/800/14283/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника Генеральної прокуратури України Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., Корінець Ю.О., Гудзя О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нектар», товариства з обмеженою відповідальністю «Савалан-ЛТД» до Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нектар» (далі - ТОВ «Нектар»), товариство з обмеженою відповідальністю «Савалан-ЛТД» (далі - ТОВ «Савалан-ЛТД») пред'явили позов до Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури про визнання протиправною та скасування постанови про проведення перевірки від 20 травня 2014 року № 53.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури про проведення перевірки діяльності ТОВ «Нектар» та ТОВ «Савалан-ЛТД» №53 від 20 травня 2014р.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі прокуратура Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 20 травня 2014 року Дніпропетровським міжрайонним екологічним прокурором винесена постанова № 53 «Про проведення перевірки».
Зі змісту даної постанови слідує, що ТОВ «Нектар» та ТОВ «Савалан-ЛТД» використовують земельну ділянку, розташовану на березі річки Дніпро по вул. Набережна Леніна, 29-г в місті Дніпропетровську, під розміщення кафе з порушенням вимог чинного земельного, водного та природоохоронного законодавства.
Також у постанові зазначено, що об'єкт громадського харчування по вул. Набережна Леніна, 29-г в місті Дніпропетровську надає відповідні послуги відвідувачам. Торгівельні палатки кафе розміщені на залізних конструкціях безпосередньо на річці Дніпро, що є порушенням статей 88, 89 Водного кодексу України.
Дніпропетровський міжрайонний екологічний прокурор постановив провести перевірку в порядку нагляду за додержанням та застосуванням вимог статей 4, 9, 40, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 44, 48, 49, 70, 88, 89, 105 Водного кодексу України, статей 66, 125-126 Земельного кодексу України, статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статей 7, 17, 26, 27, 32, 33 Закону України «Про відходи», статей 7, 8, 9, 10, 12, 14-23 Закону України «Про звернення громадян» та інших вимог чинного законодавства в діяльності позивачів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, пославшись на вимоги Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Наказу Генерального прокурора України № 3гн від 07 листопада 2012 року «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів», прийшов до висновку, що прокурор відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру» не наділений правом самостійно здійснювати перевірку, проведення якої відноситься до компетенції інших державних органів.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2014 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вичерпний перелік конституційних функцій прокуратури, як єдиної системи органів держави, наведено у статті 121 Конституції України, а саме на прокуратуру покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Організація і порядок діяльності прокуратури згідно зі статтею 123 Конституції України визначаються як Законом, так і іншими законодавчими актами.
Положеннями частини 2 статті 5 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Пунктом 9 Перехідних положень Конституції України встановлено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів, у тому числі, є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Сервіси для юристів