ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2015 року м. Київ К/800/2928/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря Кошелєва С.В.,
за участю представників: Запорізької митниці - Корчинської М.В., ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" - Родька О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року у справі №808/178/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" до Запорізької митниці Міндоходів, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2014 року ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів №112020001/2013/000037/12 від 17.10.2013р.; зобов'язати Запорізьку митницю в установленому законом порядку скласти і надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 6440,73грн. та мито у розмірі 1678,86грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав митному органу всі необхідні документи для встановлення митної вартості товару за ціною угоди, а тому оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів за резервним методом є протиправним і підлягає скасуванню.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112020001/2013/000037/2 від 17.10.2013 р., винесене відносно ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт". Зобов'язано відповідача в установленому законодавством порядку скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 6 440 (шість тисяч чотириста сорок) грн. 73 коп. та мито в розмірі 1 678 (одна тисяча шістсот сімдесят вісім) грн. 86 коп.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Запорізька митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2013р. №009-069-СG13 з Компанією "ATAI" S.R.L (Республіка Молдова) (Продавець) та відповідно до додатку № 1 від 01.08.2013 і комерційного інвойсу від 02.10.2013 № АТ 3811, позивачем (Покупець) придбана кислота хлористоводнева технічна (соляна кислота), визначена в додатку та інвойсі асортименту, кількості, ціни, загальною вартістю 1305,10 EUR (14 162, 03 грн.). При цьому вартість перевезення складає - 2 278 EUR.
Даний товар поданий до митного оформлення згідно ВМД №112020001/2013/001267 від 09.10.2013 та задекларована його митна вартість згідно ст.58 Митного кодексу України за першим методом (за ціною договору) та митна вартість товару становить 1 305, 10 EUR (14 162, 03 грн.). На підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару, позивачем подані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №009-069-СG13 від 01.08.2013р. з додатком №1 на поставку кислоти хлористоводневої технічної (соляної кислоти), укладений між позивачем та суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності - продавцем за контрактом - компанією "ATAI" S.R.L.; договір перевезення №309-075ВG13 від 22.08.2013 р. на перевезення кислоти хлористоводневої технічної (соляної кислоти), укладений між позивачем та компанією "ATAI" S.R.L. (перевізником за договором); дозвіл на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів №239/1-2013, виданий позивачу на ввезення автомобільним транспортом кислоти хлористоводневої технічної (соляної кислоти) у кількості 24 тони (однієї автоцистерни) від експортера - компанії "ATAI" S.R.L. Республіка Молдова; дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища №224-вр від 09.12.2011 р. на право здійснення позивачем зберігання/використання соляної кислоти; інвойс №АТ3811 від 02.10.2013р. на оплату кислоти хлористоводневої технічної (соляної кислоти), поставленої відповідно до умов контракту №009-069-СG13 від 01.08.13р. з додатком №1 у кількості 22,780 т. на суму 1 025, 10 Євро; ліцензія серії АВ №582708 Державного комітету України з питань контролю наркотиками, видана позивачу на право придбання, зберігання, ввезення на територію України, реалізацію (відпуск), використання прекурсорів (списку 2 таблиці IV) "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів"; платіжне доручення №1739 від 08.10.2013 р. про перерахування коштів у розмірі 1 025,10 Євро за кислоту соляну згідно контракту № № 009-069-СG13 від 01.08.13р.; сертифікат якості на кислоту хлористоводневу технічну (соляну кислоту) № 6735 від 02.10.2013 р. (оригінал, переклад); довідка від 02.10.13 р. про транспортні витрати з доставки вантажу у розмірі 2 278 Євро.
Митним органом скоригована митна вартість товару у сторону збільшення та визначена на рівні 4100,40 Євро (44 494, 63 грн.), про що прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 №112020001/2013/000037/2 за резервним методом.
Митним органом направлене декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи для визначення митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
На зазначений запит позивачем до митного органу надані наступні документи: додаток № 17 від 02.08.2013 р. до контракту на постачання кислоти соляної між компанією СНІМСОМРLЕХ S.A BORZESTI та "ATAI" S.R.L. з метою підтвердження рівня ціни заводу-виробника, яка склала 38 Євро за тону; копія експортної митної декларації для підтвердження ціни країни-експортера; інвойс заводу-виробника на оплату кислоти хлористоводневої технічної (соляної кислоти), поставленої компанії "ATAI" S.R.L. для експорту позивачу у кількості 22,780 т. за ціною 38 Євро на суму 865,64 Євро; комерційна пропозиція компанії АТАІ щодо рівня цін на товар, довідки про підтвердження оплати за товар та транспортні витрати.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що воно прийняте у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах наявні розбіжності), а саме: в комерційній пропозиції № 231/1 від 10.07.2013р. назва продукту "соляна кислота синтетична (мін 32 %)" (згідно сертифікату якості № 6735 від 02.10.2013 - 34 % (мін 33 %); в рахунок №ССВ ЕІ 13240/02.10.2013 на здійснення платежів продавцем третім особам назва продукту "кислота хлористоводнева", що не відповідає назві за сертифікатом якості та інвойсом №АТ 3811 від 02.10.2013 р. "кислота хлористоводнева технічна (соляна кислота)". Виписка з бухгалтерської документації та каталоги, прайс-листи виробника товару позивачем не були надані.
Також підставою для прийняття митним органом оскаржуваного рішення є висновок митного органу, про те, що документи, надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять певний ряд розбіжностей а саме: 1) згідно умов контракту № 009-069-СG13 від 01.08.13 р. у частині п.4.3 зазначено, що кожна партія товару супроводжується оригіналом інвойсу, але з даною партією товару оригінал інвойсу не надходив; 2) в довідці про транспортні витрати від 02.10.13 р. відсутнє посилання на товаротранспортну накладну та не вказано назву товару; 3) в платіжному дорученні №1739 від 08.10.13р. відсутнє посилання на додаток №1 до контракту № 009-069-СG13 від 01.08.13 р. Тому дане платіжне доручення відображає лише рух коштів. Позивач із визначеною відповідачем митною вартістю товару не погодився та скористався наданим ч.7 статті 55 Митного кодексу України правом на звернення до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг на умовах фінансової гарантії.
Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що позивачем були надані необхідні документи відповідно митного законодавства, які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, митний орган не надав аргументованих доказів, що позивачем заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості, тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визначенні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій в частині покладання зобов'язань на Запорізьку митницю щодо складання та надання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області подання про повернення ТОВ "Пологівський хімічний завод "Коагулянт" з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 6 440 грн. 73 коп. та мита в розмірі 1 678 грн. 86 коп. виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості.
Відповідно ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1,2 ст.52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.1,ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Сервіси для юристів