ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2014 року м. Київ К/9991/2543/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010
у справі № 6/94/09/5016
за позовом Приватного підприємства «Ексім Трейд»
до 1. Державної податкової адміністрації у Миколаївській області,
2. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва
про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2009 позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії ДПА у Миколаївській області щодо здійснення 10.10.2008 перевірки ПП «Ексім Трейд». Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2008 № 0003532303.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2010 постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2008 № 0003522303. У задоволенні решти позову відмовлено.
ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та відмовити в задоволенні позову. Не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, вважаючи, що суд порушив норми матеріального права: ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для застосування до позивача за рішенням відповідача від 28.10.2008 № 0003522303 штрафних санкцій в сумі 5121984,25 грн. відповідно до вимог ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 слугували висновки перевірки з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, викладені в акті від 10.10.2008 № 0265/14/00/23/30738020, про порушення позивачем вимог п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320.
За висновками відповідача порушення полягало в тому, що позивач неоприбуткував готівкових коштів в сумі 1024396,85 грн. в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків від 07.08.2008 № 1508, від 09.10.2008 № 1545. Так, позивач не здійснив записів у відповідних розділах книги обліку розрахункових операцій, про що перевіряючими здійснена відповідна відмітка на сторінках 61-72.
Скасовуючи оспорюване рішення відповідача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем фактично було зафіксовано інше порушення - невикористання книги обліку розрахункових операцій, за яке передбачена інша відповідальність, ніж встановлена ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95. При цьому суд також вказав, що ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 передбачає відповідальність за неоприбуткування готівки в касах, тобто в касовій книзі, а не в книзі обліку розрахункових операцій. Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання дій відповідача щодо проведення перевірки позивача, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перевірка проведена відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд касаційної інстанції не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності рішення відповідача про застосування до позивача штрафних санкцій, зокрема щодо відсутності з боку позивача порушення, за яке передбачена відповідальність ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, оскільки такі висновки зроблені в результаті неправильного застосування норм законодавства, що врегульовують спірні відносини. При цьому виходить з такого.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі Положення № 637).
Відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення № 637 оприбуткування готівки визначено як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Сервіси для юристів