ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 520/27906/21
адміністративне провадження № К/990/22188/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач)
суддів: Бившевої Л.І,, Хохуляка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року (суддя - Горшкова О.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року (колегія у складі суддів - Присяжнюк О.В., Любчич Л.В., Спаскін О.А.)
у справі № 520/27906/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області п
ро скасування податкових повідомлень-рішень , -
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 вересня 2021 року: № 0873091-2416-2037 в частині 920683,81 гривень, № 0873095-2416-2037 в частині 113078,26 гривень.
Підставою для подання адміністративного позову слугувала незгода позивача із визначеним йому відповідачем розміром податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018-2020 роки.
На переконання позивача, відповідач безпідставно відніс приналежне йому на праві власності нерухоме майно до офісних/торгівельних приміщень, що призвело до помилкового застосування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: у 2018 році - 37,23 грн/кв. м, у 2019 році - 41,73 грн/кв. м, у 2020 році - 47,23 грн/кв. м.
Водночас у технічній документації спірний об`єкт нерухомості визначений як виробничий, що свідчить про його віднесення до промислового у розумінні Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000. За таких обставин ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мала б становити: у 2018 році - 9,18 грн/кв. м, у 2019 році - 4,17 грн/кв. м, у 2020 році - 4,72 грн/кв. м.
Крім того, позивач звертав увагу на те, що згідно з пунктом 52-5 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, відмовив у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року зазначені рішення судів попередніх інстанцій було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
За результатом нового розгляду справи Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року вказані рішення судів попередніх інстанцій також скасовано, а справу повторно направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що враховуючи характер спору, для його правильного вирішення необхідно встановити факт приналежності спірного нерухомого майна до відповідного виду нерухомості. Визначення виду (типу) майна буде достатнім для перевірки правомірності застосування податковим органом ставки податку у спірних правовідносинах. Так, у разі якщо спірні нежитлові приміщення дійсно належать до категорії офісних, то у такому випадку податковий орган правильно застосував ставку податку у розмірі 1% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 квадратний метр. Зі свого боку, якщо буде встановлено приналежність спірних приміщень до іншого типу нерухомості, то визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями сума грошового зобов`язання має бути переглянута згідно з належними ставками податку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали на те, що враховуючи в сукупності встановлені обставини, відповідач не довів правильності застосування процентної ставки до нежитлових приміщень в розмірі 1% як і не довів, що об`єкт оподаткування підпадає під категорію офісних приміщень.
Сервіси для юристів