Постанова ВАСУ від 23.12.2016 року у справі №800/300/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2016 року м. Київ справа № 800/300/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Швеця В.В.,

суддів Олексієнка М.М.,

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

секретар судового засідання Борілло Ю.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_4,

представників позивача ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

представника відповідача Біркіної А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 28 квітня 2016 року № 167/ко-16, яким її визнано такою, що не підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонено від здійснення правосуддя та направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що при прийнятті спірного рішення відповідачем порушено вимоги Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також вимоги Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженого рішенням ВККС України від 21 жовтня 2015 року № 67/зп-15 та погодженого рішенням Ради суддів України від 11 грудня 2015 року № 14.

Вважає, що спірне рішення не містить мотивів, з яких відповідач виходив при оцінці критеріїв кваліфікаційного оцінювання відносно неї та наданні тієї чи іншої оцінки за кожним з показників професійного рівня судді, та з яких врешті-решт дійшов висновку про не підтвердження її професійного рівня та можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Крім того, посилалась на те, що за більшістю із семи критеріїв кваліфікаційного оцінювання (за п'ятьма із семи), вона визнана такою, що оцінена позитивно, і лише за двома - негативно, не навівши жодного мотиву, з якого виходив, надаючи перевагу лише двом із семи критеріїв.

Також, посилалась на наявність рішення ВККС України від 22 квітня 2016 року про задоволення заяви судді Мацедонської В.Е. про відвід члену колегії Весельській Т.Ф., що беззаперечно підтверджує факт наявності конфлікту інтересів та обставин, що викликають сумнів у безсторонності члена колегії Весельської Т.Ф., у зв'язку з чим остання повинна була в силу вимог статті 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» заявити самовідвід до початку засідання 28 квітня 2016 року.

Посилаючись на вказані обставини вважає, що спірне рішення є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Представник відповідача надала письмові заперечення на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та вмотивованість оскаржуваного рішення як такого, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Позивач та її представники в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та просила відмовила в його задоволенні.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач з 1979 по 1987 рік працювала на посаді народного судді Сквирського районного народного суду, з 1987 по 2010 рік суддею Іванківського районного суду Київської області.

Постановою Верховної Ради України від 9 вересня 2010 року № 2513-VI позивач обрана на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду.