Постанова ВАСУ від 23.12.2015 року у справі №806/4212/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2015 р. м. Київ К/800/13416/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Смоковича М.І., Сороки М.О., при секретарі:Слободян О.М., за участю представника Генеральної прокуратури України - Чубенка В. В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року у справі за позовом прокурора Житомирського району до Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: Головне управління Держземагенства у Житомирській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, товариство з обмеженою відповідальністю «Вудбуд», голова фермерського господарства «Лука - Агро» Якімець Андрій Вікторович, ОСОБА_15, голова фермерського господарства «Нектар» Мисловський Микола Павлович, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, про визнання незаконними розпоряджень, - в с т а н о в и л а:Прокурор Житомирського району звернувся до суду з позовом до Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: Головне управління Держземагенства у Житомирській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, товариство з обмеженою відповідальністю «Вудбуд», голова фермерського господарства «Лука - Агро» Якімець Андрій Вікторович, ОСОБА_15, голова фермерського господарства «Нектар» Мисловський Микола Павлович, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, про визнання незаконними розпоряджень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 02 грудня 2013 року №479,

від 03 грудня 2013 року №482 і №485, від 06 грудня 2013 року №500, №502 і №504,

від 17 грудня 2013 року №529, №530 і №532, від 26 грудня 2013 року №556, №559, №561, №562, №564 і №565, від 11 січня 2014 року №1, від 31 січня 2014 року №31.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування розпоряджень голови Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області

від 02 грудня 2013 року №479, від 03 грудня 2013 року №482 і №485, від 06 грудня 2013 року №500, №502 і №504, від 17 грудня 2013 року №529, №530 і №532, від 26 грудня 2013 року №556, №559, №561, №562, №564 і №565, від 11 січня 2014 року №1, від 31 січня 2014 року №31.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, прокурор Житомирського району звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що протягом 2012 року головою Житомирської обласної державної адміністрації видано низку розпоряджень, якими третім особам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою для подальшого виділення земельних ділянок для ведення особистого селянського та фермерського господарства, термін дії зазначених розпоряджень становив 1 рік з дня підписання таких розпоряджень, про що зазначалось у самих розпорядженнях.

У зв'язку з закінченням терміну дії зазначених розпоряджень та невиготовленням у вказаний в них строк проектів землеустрою треті особи у 2013 році звернулися із заявами до голови Житомирської обласної державної адміністрації про продовження терміну дії розпоряджень, якими надавались дозволи на розробку проектів землеустрою.

Головою Житомирської обласної державної адміністрації винесено розпорядження

від 02 грудня 2013 року №479, від 03 грудня 2013 року №482 і №485, від 06 грудня 2013 року №500, №502 і №504, від 17 грудня 2013 року №529, №530 і №532, від 26 грудня 2013 року №556, №559, №561, №562, №564 і №565, від 11 січня 2014 року №1, від 31 січня 2014 року №31, якими термін дії розпоряджень про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, що виносились у 2011-2012 роках, продовжено ще на один рік.

Також відповідачем винесено розпорядження від 24 лютого 2014 року №57,

від 25 лютого 2014 року №62, від 05 березня 2014 року №81 та №82, від 12 березня 2014 року №94, від 10 квітня 2014 року №148 та від 27 травня 2014 року №202, якими внесено зміни до розпоряджень 2012 року про надання дозволів третім особам на розробку проектів землеустрою шляхом виключення пункту про тривалість терміну дії розпорядження.

Вважаючи винесені головою Житомирської обласної державної адміністрації розпорядження про продовження терміну дії розпоряджень та внесення змін до розпоряджень, прокурор Житомирського району оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження, якими термін дії попередніх розпоряджень про дозвіл на виготовлення проектів землеустрою продовжено ще на один рік, є протиправними, оскільки законодавством при прийнятті рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачено часове обмеження для виготовлення проекту та, відповідно, виконання такого рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних розпоряджень відповідач діяв правомірно та в межах наданих повноважень, оскільки вносячи зміни в свої попередні розпорядження, усував порушення вимог чинного законодавства.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних розпоряджень) передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.