ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" листопада 2016 р. м. Київ К/800/55529/13
К/800/55225/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А1494 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за касаційними скаргами ОСОБА_4 і Військової частини А1494 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, -
в с т а н о в и в :
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1494 щодо: неврахування йому двох років вислуги при виплаті допомоги при звільненні з військової служби; невиплати йому щомісячної грошової винагороди за час щорічної основної відпустки; неврахування при виплаті грошової допомоги при звільненні з військової служби щомісячної грошової винагороди; неврахування при виплаті грошової допомоги при звільненні одноразових видів грошового забезпечення, на які він мав право на день звільнення з військової служби; невиплати йому компенсації за неотримане речове майно;
- визнати протиправними дії військової частини А1494 щодо позбавлення його премії за травень 2012 року за проступок, допущений у квітні 2012 року, та щодо виплати йому винагороди за тривалу (безперервну) службу у Збройних Силах України у заниженому розмірі;
- стягнути з військової частини А1494 на його користь: допомогу при звільненні з військової служби за два роки вислуги в сумі 3405,25 гривень; щомісячну грошову винагороду за час щорічної основної відпустки при звільненні з військової служби в сумі 944,68 гривень; недоплачену допомогу при звільненні з військової служби (при врахуванні щомісячної грошової винагороди) в сумі 5788,93 гривень; недоплачену допомогу при звільненні з військової служби (при врахуванні одноразових видів грошового забезпечення) в сумі 57889,25 гривень; незаконно позбавлену премію за травень 2012 року в сумі 967,50 гривень; недоплачену винагороду за тривалу (безперервну) службу у Збройних Силах України в сумі 597,50 гривень; невиплачену компенсацію за неотримане речове майно в сумі 1968,39 гривень.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини А1494 при нарахуванні позивачеві одноразової грошової допомоги і грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки у 2013 році та при виплаті винагороди за тривалість безперервної служби у 2012 році. Зобов'язано військову частину А1494 перерахувати ОСОБА_4 суму одноразової грошової допомоги та грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки у 2013 році з врахуванням суми щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 20 відсотків грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року № 889 (далі - постанова № 889), та виплатити різницю між нарахованими і фактично виплаченими сумами одноразової грошової допомоги та грошового забезпечення за час відпустки. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 597,50 гривень винагороди за тривалість безперервної служби. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм права, просить Вищий адміністративний суд України змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Представник військової частини А1494 у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи те, що сторони у судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, то суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу у військовій частині А1494 та перебував на грошовому і матеріальному забезпеченні у відповідача.
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 16 травня 2013 року № 249 позивача звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» частини 6 статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Наказом командира військової частини А1494 від 22 травня 2013 року № 123 капітана ОСОБА_4, офіцера фінансово-економічного відділу управління 8 армійського корпусу, з 3 липня 2013 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, направлено для зарахування на військовий облік до Житомирського ОМВК Житомирської області. З 23 травня 2013 року по 3 липня 2013 року йому було надано чергову відпустку за 2013 рік.
Згідно вказаного наказу календарна вислуга позивача станом на 3 липня 2013 року складає 15 років 11 місяців 10 днів, пільгова - 17 років 6 місяців 16 днів.
При звільненні ОСОБА_4 була нарахована і виплачена одноразова грошова допомога, передбачена частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII), у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби із розрахунку 15 календарних років, цьому не було зараховано до вислуги років для виплати цієї допомоги час навчання позивача у Бердичівському машинобудівному коледжі з 1 вересня 1994 року по 28 червня 1997 року, а також не була врахована щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою № 889, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як визначено у абзаці восьмому пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що особам офіцерського складу додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 у період з 1 вересня 1994 року по 28 червня 1997 року навчався у Бердичівському машинобудівному коледжі на денному відділенні за спеціальністю «комерційна діяльність» та отримав диплом молодшого спеціаліста, офіцерське звання після закінчення зазначеного коледжу йому присвоєно не було.
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність дій відповідача щодо неврахування до строку календарної служби для виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби час його навчання у вказаному машинобудівному коледжі.
Сервіси для юристів