ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/556/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Борисенко І.В. Вербицька О.В. Олендер І.Я. Цвіркун Ю.І.,за участю секретаря судового засідання: Латишевої Л.П.за участю представника позивача:ОСОБА_7,представника відповідача: представника третьої особи:Пархацької Т.М., Предоляк Н.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_10
до Вищої ради юстиції,
за участю третьої особи на стороні відповідача - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_10 (далі-позивач) звернулася до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції (далі - відповідач, ВРЮ), у якому просила суд:
визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про відмову у внесенні подання Президенту України про призначення її на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області;
зобов'язати розглянути рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендувати позивача призначити на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за результатами розгляду рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) відповідач безпідставно прийняв рішення про відмову у внесенні подання Президенту України про призначення позивача на посаду судді, підставою для прийняття якого слугувала невідповідність стажу роботи у галузі права позивача вимогам до кандидатів на посаду судді, що встановлені частиною третьою статті 127 Конституції України та частиною першою статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме через відсутність трирічного стажу роботи у галузі права.
Крім того, позивач вказала, що на час прийняття ВККС України рішення від 15 вересня 2016 року про надання їй рекомендації про призначення на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області її стаж роботи у галузі права становив 5 років 9 місяців.
Натомість, як стверджує відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву, ВРЮ під час прийняття оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, ВРЮ встановила, що позивача було допущено Комісією до добору кандидатів на посаду судді вперше без дотримання вимог, установлених до таких осіб, які подають заяву про участь у такому доборі, а саме за відсутності трирічного стажу роботи у галузі права.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, сторін, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у позовній заяві, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 листопада 2012 року позивач за допомогою сайту ВККС України здійснила попередню реєстрацію, як особи, яка претендує на зайняття посади судді.
ОСОБА_10 звернулася до ВККС України з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді 19 листопада 2012 року. Рішенням Комісії від 13 грудня 2012 року №1858/пп-12 позивача допущено до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складення анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.
25 грудня 2012 року за результатами анонімного тестування ВККС України прийняла рішення про визнання позивача таким, що успішно склала іспит та направила на проходження спеціальної підготовки до Національної школи суддів України.
За результатами складення кваліфікаційного іспиту та за рішенням ВККС України позивача визнано таким, що склала кваліфікаційний іспит та зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів.
Перебуваючи у резерві на заміщення вакантних посад суддів, 01 серпня 2016 року позивач подала до ВККС України заяву про участь у конкурсі на заміщення вакантної посади судді Нововолинського міського суду Волинської області, за результатами розгляду якої ВККС України прийняла рішення від 15 вересня 2016 року про рекомендацію призначити позивача на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області.
Проте, 22 вересня 2016 року секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів та звільнення їх з посад ухвалила висновок про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення позивача на посаду судді Нововолинського міського суду Волинської області. Підставою такому висновку слугувало виявлення порушення, яке полягає у відсутності трьох років стажу роботи в галузі права на момент подання документів до ВККС України разом із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше.
Отже, визначальним у розв'язанні цього спору є встановлення обставин щодо наявності у позивача стажу роботи в галузі права не менше трьох років на момент подання ним заяви про участь у доборі кандидатом на посаду судді.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини третьої статті 127 Конституції України та частини першої статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
При цьому, у вказаній нормі зазначено, що стажем роботи у галузі права є стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче спеціаліста.
Сервіси для юристів