Постанова ВАСУ від 23.11.2016 року у справі №2а/0470/7734/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/38640/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард «ДЕЛЬТА» ПП «РІА-Фінанс і компанія»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2012

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013

у справі № 2а/0470/7734/12 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Повного товариства «Ломбард «ДЕЛЬТА» ПП «РІА-Фінанс і компанія»

до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач, заперечуючи проти касаційної скарги, просить відмовити в її задоволенні.

У зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, призначене на 23.11.2016 о 12:00, касаційний перегляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошових зобов'язань із податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.06.2012 № 62/223/36568811. Згідно з актом товариство порушило норми підпунктів 4.1.2, 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5, підпункту 11.3.6 пункту 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпунктів 14.1.54, 14.1.56, 14.1.180 пункту 14.1 ст. 14, пункту 18.1 ст. 18, пунктів 137.4, 137.8 ст. 137, пунктів 138.4, 138.8 ст. 138, пункту 164.1 ст. 164, підпункту 165.1.21 пункту 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (ПК): 1) занижено суму валового доходу на загальну суму 61308,00 грн. у податковому обліку за 1-й, 2-й, 3-й, 4-й квартали 2011 року, 1-й квартал 2012 року, з яких: 61278,00 грн. - сума нарахованих процентів за договорами фінансового кредиту під заставу, яка не була включена до складу валового доходу; 30.00 грн. - сума умовно нарахованих процентів на суму безповоротної фінансової допомоги 1800,00 грн., отриманої від ТОВ «Західно-Донбаська фінансова компанія», яка залишилась непогашеною на кінець звітного періоду; 2) завищено суму валових витрат на 402670,00 грн. у податковому обліку за 2-й та 3-й квартали 2011 року, 1-й квартал 2012 року, що відповідає витратам з оплати оренди офісних приміщень, які не використовувались у господарській діяльності. Крім того, за висновком ОДПІ, позивач не нарахував, не утримав та не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб у 1-у кварталі 2011 року в сумі 162,00 грн. з виплаченої директору ОСОБА_4 компенсації вартості навчання у сумі, яка перевищує граничний розмір, встановлений нормами ПК; та в сумі 99819,74 грн. з доходу, виплаченого ОСОБА_5 (вартості майна, що перебувало у заставі позивача за договорами фінансового кредиту з фізичними особами, поручителем за яких виступив ОСОБА_5, у зв'язку з погашенням останнім сум виданих кредитів).

З посиланням на ці порушення позивачем податкового законодавства ОДПІ на підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.06.2012: № 0000032230 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 105376,00 грн. за основним платежем та на 5044,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0001351742 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 99981,74 грн. за основним платежем та на 1819,49 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як встановлено у судовому процесі, позивач уклав договори фінансового кредиту з фізичними особами, умовами яких передбачалось надання цим фізичним особам грошових коштів під заставу майна. Для забезпечення зобов'язань позичальників за цими договорами між позивачем та громадянином ОСОБА_5 (поручителем) були укладені договори поруки, згідно з умовами яких у випадку невиконання зобов'язань позичальниками, виконання зобов'язань покладається на поручителя. У зв'язку з невиконанням фізичними особами - позичальниками зобов'язань за договорами фінансового кредиту (всього 1005 договорів) ОСОБА_5 погасив кредитні зобов'язання перед позивачем на загальну суму 665465,00 грн., що відповідало сумі кредитів без процентів. У зв'язку з погашенням боргу за кредитними договорами позивач передав поручителю майно, яке було в заставі для забезпечення виконання зобов'язань за цими ж кредитними договорами, вартістю, що відповідає вартості погашеного боргу.

За визначенням підпункту 1.11.1 пункту 1.11 ст. 1 Закону № 334/94-ВР (втратив чинність з 1 квітня 2011 року, за винятком деяких положень, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст.4 цього Закону валовий доход включає: доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Відповідно до підпункту 11.3.6 пункту 11.3 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата нарахування процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним (депозитним) договором.

Дата збільшення валових доходів кредитора від здійснення кредитних операцій визначається з урахуванням положень пункту 22.15 статті 22 цього Закону.

Датою отримання доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку (пункт 134.8 ст. 134 ПК).

Суди попередніх інстанцій, застосовуючи наведені правові норми, зробили правильний висновок про заниження позивачем валових доходів на суму нарахованих процентів на суму кредиту за договорами фінансових кредитів з огляду на те, що нарахування таких процентів передбачалось умовами договорів.

Відповідають правильному застосуванню норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР також висновки суду про заниження позивачем валового доходу на 30 грн. у 1-у кварталі 2011 року, як на суму умовно нарахованих процентів на суму безповоротної фінансової допомоги у розмірі 1800,00 грн., отриманої від ТОВ «Західно-Донбаська фінансова компанія», яка залишилась непогашеною на кінець звітного періоду. Обставини отримання та існування в обліку позивача безповоротної фінансової допомоги в зазначеному розмірі встановлені судом на підставі оцінки доказів у справі відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС).

За визначенням підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога - це, зокрема сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.