ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" вересня 2015 р. м. Київ К/800/21077/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Лосєва А.М., Моторного О.А.,
за участю: секретаря Кохан О.С.,
представника позивача Кононова Д.О.,
представника відповідача Глушковської А.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 по справі №2а/0470/1078/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р» від 08.12.2010 №139 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» штрафних санкцій в розмірі 35626,59грн. У задоволенні решти позову - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення форми «Р» від 08.12.2010 №139.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Дніпропетровська митниця Міндоходів 15.04.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.04.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», вимог Закону України «Про єдиний митний тариф», статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування», статей 2, 5 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», статей 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дніпропетровською митницею проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» з питань дотримання законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2008 по 30.06.2010.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні», що призвело до заниження податкових зобов'язань за митними платежами в сумі 92859,97грн., в тому числі мито - 77383,31грн., ПДВ - 15476,66грн.
Висновок митного органу про порушення позивачем вимог законодавства ґрунтується на тому, що товариством імпортовано на митну територію України як іноземні інвестиції до свого статутного фонду легкові автомобілі «HONDA CR-V» - 6 шт., «MAZDA СХ-9 AWD» - 1 шт., які передані в найм іншим товариствам на підставі договорів найму транспортних засобів, без сплати всіх податків та зборів.
За результатами перевірки Дніпропетровською митницею складено акт від 21.09.2010 №14/10/110000005/32448517 та прийнято (з урахуванням процедури адміністративного оскарження) податкове повідомлення форми «Р» від 08.12.2010 №139, яким позивачу визначено грошове зобов'язання всього на суму 106879,77грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що накладення на позивача штрафних санкцій в розмірі 35626,59грн. згідно спірного рішення здійснено поза межами строків статті 250 Господарського кодексу України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон України «Про режим іноземного інвестування» та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні» містять різне регулювання з питань імпортування в України автомобілів, а тому має застосовуватися Закон з більш сприятливими умовами для платника податків.
Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Відповідно до частини п'ятої статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування» якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.
Разом з тим, на момент ввезення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ольвія» транспортних засобів на митну територію України діяли положення Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», який спрямований на захист конкуренції між суб'єктами підприємницької діяльності, створеними без залучення коштів або майна (майнових чи немайнових прав) іноземного походження, та суб'єктами підприємницької діяльності, створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту вітчизняного виробника та конституційних прав і свобод громадян України.
Сервіси для юристів