ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2026 року
м. Київ
справа № 380/2461/21
адміністративне провадження № К/990/21671/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Уханенка С. А.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції, адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказу і рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року (головуючий суддя - Гавдик З.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року (головуючий суддя - Кузьмич С. М., судді: Запотічний І.І., Мікула О.І.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24 листопада 2020 року №40 про неуспішне проходження ним атестації; визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 23 грудня 2020 року №496к про звільнення його з посади керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»; поновити його в органах прокуратури України на посаді керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України, про що внести запис в трудову книжку; стягнути з Львівської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31 грудня 2020 року по дату винесення судового рішення; визнати його таким, що успішно пройшов перший етап атестації складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та зобов`язати Офіс Генерального прокурора допустити його до наступного етапу атестації: «Складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використання комп`ютерної техніки».
1.1. Позов обґрунтовано тим, що з 1999 року по 2020 рік він працював в органах прокуратури на різних посадах, а під час службової діяльності неодноразово заохочувався і зауважень щодо його фахового професійного рівня не мав. Позивач указав, що у зв`язку із запровадженням реформи системи органів прокуратури, згідно із Законом України від 19 вересня 2019 року №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ) він подав заяву про проходження атестації, під час проходження першого етапу якої, він не склав іспит у формі анонімного тестування, з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши 69 балів, що було меншим прохідного балу, у зв`язку з чим Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 24 листопада 2020 року було прийнято рішення №40 про неуспішне проходження ним атестації. За таких обставин, йому відмовлено в допуску до проходження наступних етапів атестації.
1.2. У позові ОСОБА_1 зазначив, що оскаржене рішення кадрової комісії є протиправним та необґрунтованим, оскільки у ньому зазначено лише кількість отриманих за результатами проходження ним іспиту балів, однак указане рішення не містить мотивів, за яких комісія дійшла такого висновку і в ньому не зазначено обставин, що вплинули на його прийняття. Позивач указує, що юридичний механізм проведення атестації є недосконалим, а затверджений Порядок її проходження фактично обмежує права прокурорів, створюють умови для зловживань, що має наслідки у вигляді звільнення з органів прокуратури.
1.3. Позивач наголошує, що в органах прокуратури існує спеціалізація прокурорів, запроваджена наказом Генерального прокурора України від 19 січня 2017 року № 15 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України» відповідно до якого, роботу структурних підрозділів Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур організовувалася за територіальним та функціональним (предметним) принципами, з урахуванням теоретичної підготовки та практичного досвіду працівників, використовуючи їхню спеціалізацію, закріплення за ними прокуратур нижчого рівня та конкретних напрямів. Отже, на думку ОСОБА_1 , робота прокурора у конкретній галузі повинна бути врахована при проведенні атестації прокурорів, формуванні тестових питань з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Також позивач вважає, що необхідно враховувати професійний рівень предметної компетентності, досвід і кваліфікацію працівника у конкретних напрямах прокурорської діяльності, якими окреслюються його посадовими обов`язками.
1.4. ОСОБА_1 зауважив, що оприлюднені на сайті Генеральної прокуратури питання та відповіді на них не мають відношення до тестових, а фактично є екзаменом, під час якого прокурор повинен за дуже короткий термін механічно запам`ятати правильні відповіді, що вочевидь фізично не можливо і за браком часу та у зв`язку з недосконалістю запровадженої процедури, був вимушений готуватися до складання двох іспитів одночасно. Водночас позивач посилається на велику психологічну навантаженість, з урахуванням стану здоров`я (встановлена III група інвалідності ), тривале лікування через низку хронічних захворювань впродовж 2020 року, а також перенесення двічі впродовж 2020 року короновірусної хвороби (COVID-19), а тривала поїздка транспортом до міста Києва спричинила підвищене емоційне хвилювання та стрес під час складання іспиту.
1.5. Позивач зазначає про відсутність законодавчо визначених підстав для його звільнення з посади прокурора та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», оскільки при прийнятті оскарженого рішення кадрова комісія попередньо не врахувала та не розглянула подані ним заяви про ознайомлення і перевірку відповідей на запитання та призначення нового тестування. Посилаючись на те, що кадровою комісією було допущено протиправну бездіяльність, що призвело до прийняття передчасного рішення про неуспішне проходження ним атестації, в той час як окремим працівникам органів прокуратур, які не успішно пройшли перший та другий етапи тестування, дано відповідні дозволи на перескладання тестів, ОСОБА_1 вважає, що оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимогам законодавства, оскільки обставини, що могли вплинули на його прийняття, на час прийняття оскарженого рішення не досліджені та не перевірені. За таких обставин, наказ про його звільнення, прийнятий на виконання рішення кадрової комісії, є незаконним та підлягає скасуванню.
ІІ. Встановлені судами обставини справи
2. З 1999 року ОСОБА_1 працював в органах прокуратури на різних посадах, а з 20 липня 2017 року був призначений на посаду керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області строком на 5 років, згідно з наказом Генерального прокурора України від 20 липня 2017 року № 13/к.
3. З 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України №113-IX, відповідно до якого було запроваджено реформування органів прокуратури, у зв`язку з чим усі прокурори були попереджені про майбутнє звільнення. У разі наявності у них бажання продовжити службу в органах прокуратури, у встановлений строк вони мали подати заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури, у якій зазначити про намір пройти атестацію.
4. На виконання вимог Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 03 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок № 221) 08 жовтня 2019 року позивачем направлено заяву про переведення його на посаду в окружній прокуратурі та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію.
5. За результатами проходження першого етапу атестації 22 жовтня 2020 року у вигляді складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 набрав 69 балів, що було менше установленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 221 прохідного балу (70) для успішного складання іспиту.
6. Після складання іспиту, 22 жовтня 2020 року позивач звернувся до голови Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) із заявою, в якій просив надати можливість повторно скласти тестування на загальні здібності і навички, оскільки під час проходження ним іспиту окремі питання були сформульовані некоректно і, відповідно, правильні відповіді на деякі з них мають подвійне тлумачення. 23 жовтня 2020 року позивачу електронною поштою надіслано листа про відмову у задоволенні його заяви.
7. 28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслав заяву голові кадрової комісії, в якій, виклав додаткові обґрунтування щодо надання ним правильних відповідей, які під час іспиту, на його думку, не були враховані та просив повторно розглянути питання щодо надання йому можливості ще раз скласти тести. Подібну заяву було ним надіслано і 23 листопада 2020 року.
8. Керуючись пунктами 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-IX, пунктами 6,8 розділу І, пунктами 4,5 розділу ІІ Порядку № 221, 24 листопада 2020 року Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) було прийнято рішення № 40 про недопущення ОСОБА_1 до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності і навички та припинення його участі в атестації. В цьому рішенні зазначено, що керівник Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області неуспішно пройшов атестацію.
9. На підставі статті 9, пункту 2 частини другої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 23 грудня 2020 року № 496к позивача звільнено з посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 грудня 2020 року. Підставою указано : рішення кадрової комісії від 24 листопада 2020 року № 40.
10 Предметом спору у цій справі є правомірність наказу про звільнення прокурора з займаної посади через непроходження ним першого етапу атестації.
Сервіси для юристів