ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" липня 2014 р. м. Київ К/9991/75084/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2008
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011
у справі № 2а-1728/08 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зигзаг Удачі - України»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання недійсним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011, позов задоволено: визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у м. Полтаві від 27.04.2007 № 0001892306/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10954,52 грн. згідно з рішенням від 27.04.2007 № 0001892306/0 з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 06.02.2007 № 16010037/23-317, про порушення позивачем норм ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (Закон № 98/96-ВР ) внаслідок надання послуг з гри на гральному автоматі, облаштованого п'ятьма гральними місцями, при наявності одного торгового патенту.
Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Абзацом першим частини четвертої цієї ж статті визначено, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути видано на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
У контексті вказаної статті гральне місце ? це місце, на якому проводиться одночасно лише одна азартна гра.
Суди встановили, що позивач використовував гральний автомат «KIS GAME WALL», який об'єднує 5 гральних місць, маючи лише один торговий патент на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу. При використанні грального автомата відповідач здійснював одночасно кілька операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, надаючи послуги кільком особам одночасно за кількістю місць у гральному автоматі. Гра на таких автоматах проводилась за участю як однієї, так і більше осіб, відповідно до кількості місць. Оплата за надання послуг у сфері грального бізнесу з використанням зазначеного грального автомата здійснювалась окремо кожним гравцем, а отже відповідач повинен був придбати патент на кожне окреме гральне місце такого грального автомату.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.07.2012 у справі за позовом приватного підприємства «Віто» до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області про визнання протиправним рішення про застосування штрафних санкцій, яка у силу норми ст. 244-2 КАС України є обов`язковою для судів всіх інстанцій при розгляді справ.
Суди попередніх інстанцій, однак, не звернули увагу на такий зміст правового регулювання, допустили помилку у застосуванні наведених норм матеріального права, внаслідок чого дійшли помилкового висновку щодо результату розгляду спору
Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
Сервіси для юристів