ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2016 року м. Київ справа № П/800/226/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Олендера І.Я., Приходько І.В., за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника відповідача Білопольської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_7 (далі - позивач, ОСОБА_7.)
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України, Комісія)
про визнання незаконним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
08 квітня 2016 року ОСОБА_7 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС України про визнання незаконним та скасування Рішення ВККС України від 18.02.2016 року № 456/дп-16 про притягнення судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.02.2016 року рішенням дисциплінарної палати ВККС України за № 456/дп-16 його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження з підстав наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку. Наведене рішення Комісії прийнято за результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні представника ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного», адвоката Фуголь Є.І. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. за порушення норм процесуального права при винесенні рішення від 14.07.2015 року у справі № 916/1674/15, в якому зазначив, що ухвалюючи рішення, суддя не забезпечив дотримання приписів Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стосовно об'єктивності та неупередженості судового розгляду, та вчинив дії, які свідчать про умисне порушення норм права, неналежне ставлення до службових обов'язків, на підтвердження чого послався на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року, якої рішення судді було скасовано.
Позивач вважає, що Комісія безпідставно встановила, що під час розгляду ним справи № 916/1674/15 суддя вчинив умисні дії по неповному з'ясуванні обставин, що мають значення у справі та у зв'язку із цим неправомірно притягнула його до дисциплінарної відповідальності відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при прийнятті цього рішення не були враховані всі обставини, які мають суттєве значення для ухвалення законного та об'єктивного рішення, вважає, що висновки Комісії при прийняття рішення є суперечливими, такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі, та на його думку мають ознаки необ'єктивності. Тобто, ключовим у вирішенні питання правомірності притягнення Комісією до дисциплінарної відповідальності є правильне встановлення обставин у справі та тлумачення приписів статей 43 та 84 ГПК України в розрізі частини 2 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме в частині висновків Комісії про вчинення саме умисних дій по неповному з'ясуванні обставин, що мають значення у справі. Крім того, позивач зазначає, що органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність і відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення. Питання про законність прийнятого рішення, як і про допущенні суддею порушення норм процесуального права, можуть бути вирішені лише відповідним судом у встановленому процесуальним законом порядку. Той факт , що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію судочинства; дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх судових рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів. На думку позивача Комісією не в повному обсязі враховано характер правопорушення та його наслідки, не доведено, що саме внаслідок умисних дій судді було винесено рішення у справі, яке стало підставою для звернення заявника до ВККС України зі скаргою на дії судді.
Не погоджуючись з рішенням Комісії № 456/дп-16 від 18.02.2016 року, позивач просить визнати його незаконним та скасувати.
Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що спірне рішення ВККС України прийнято з додержанням процедури, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Вказує на те, що Комісія не перевіряла законності судового рішення і не робила жодних правових висновків з питань, що належать до компетенції відповідного суду. У зв'язку із скасуванням судового рішення Комісія вирішувала лише питання чи порушення норм ГПК України були умисні, чи в діях судді була судова помилка.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вважає спірне рішення законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи позовної заяви, заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВККС України визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо рішень, дій чи бездіяльності ВККС України, і не містять будь-яких обмежень щодо кола осіб, які вправі звернутись до суду з позовом, а також - обмежень щодо змісту, суті та об'єму оскарженого рішення, не конкретизують, які саме рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що Указом Президента України від 18.06.2009 року № 458/2009 ОСОБА_7 призначено на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області.
Постановою Верховної Ради України від 21.05.2015 року № 479-VIIІ ОСОБА_7 обрано на посаду судді господарського суду Дніпропетровської області безстроково.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що у серпні 2015 року на адресу ВККС України надійшло звернення адвоката Фуголя Є.І. щодо поведінки судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. Адвокат Фуголь Є.І. не брав участь у розгляді судової справи № 916/1674/15. Скаржник зазначає, що 14.07.2015 року господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_7. у справі № 916/1674/15 своїм рішенням задовольнив позов Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну «Украгротехсервіс» до ТОВ «Агрофірма імені М.О. Посмітного», ТОВ «Дукла» про зобов'язання передати приплід овець у кількості 9971 голів, приплід корів в кількості 811 голів та молоко в об'ємі 3 385 200 літрів. Однак, ухвалюючи рішення від 14.07.2015 року, суддя не забезпечив дотримання приписів ГПК України стосовно об'єктивності та неупередженості судового розгляду. На думку скаржника, суддя ОСОБА_7 вчинив дії, які свідчать про умисне порушення норм права, неналежне ставлення до своїх службових обов'язків.
На підтвердження зазначеного, скаржник посилався на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 року, якою рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року було скасовано. Апеляційна інстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції, оскільки вони у порушення вимог статті 43 ГПК України були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Комісії від 26 листопада 2015 року № 3533/дп-15 було відкрито дисциплінарну справу стосовно судді господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7.
Рішенням ВККС України від 18.02.2016 року № 456/дп-16 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Підставою для прийняття зазначеного рішення слугували висновки комісії, зроблені за результатами зібраних матеріалів, які свідчили про те, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за умисне або внаслідок недбалості не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.
Сервіси для юристів