ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 340/9097/23
адміністративне провадження № К/990/10839/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Брегей Р.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)
УСТАНОВИВ;
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі- позивачка) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі- ГУ ДПС, відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 травня 2023 року, яким визначено грошове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік у сумі 440284,41 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га як об`єкт цивільних прав припинила своє існування внаслідок поділу 29 вересня 2022 року - з дати державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок із кадастровим номером 3522586600:02:000:8055 площею 6,8747 га та із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га, що були сформовані внаслідок поділу.
Технічна документація по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га затверджена рішенням Первозванівської сільської ради від 30 листопада 2021 року №1454, не почала діяти з 01 січня 2023 року, оскільки на цей момент цієї земельної ділянки не існувало.
Крім того, станом на 01 січня 2023 року вже діяла нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га, яка утворена шляхом поділу, що підтверджується витягом №НВ-3500900052022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29 грудня 2022 року.
Тому вважає, що у 2023 році такого об`єкта оподаткування як земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га та бази оподаткування - нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки для визначення суми податкового зобов`язання позивачу спірним податковим повідомленням - рішенням не існувало.
Указує, що хоча внаслідок поділу земельної ділянки не припинилася дія договору оренди землі від 17 грудня 2021 року, але змінилися об`єкт оренди (оподаткування) та його нормативна грошова оцінка.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
4. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що договір оренди не припинив своєї дії, а внісши 20 січня 2023 року зміни до договору оренди землі в частині об`єкту оренди (дві земельні ділянки), сторони не змінили розміру орендної плати, як й не змінили розміру орендної плати і після прийняття рішень про затвердження проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок від 10 лютого 2023 року.
4.1. Також суди попередніх інстанцій указували, що оскільки договір оренди землі достроково розірвано 23 лютого 2023 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача існує обов`язок сплатити орендну плату за користування земельною ділянкою у 2023 році за період з 01 січня по 23 лютого 2023 року.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. ОСОБА_1 не погодившись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судоми попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо відмови у задоволені позовних вимог, просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №340/9097/23 та прийняте нове рішення про задоволення позовних вимог.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №340/9097/23 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, позивачка зазначає, що касаційна скарга у цій справі стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а саме: яким чином має визначатися податкове зобов`язання з орендної плати за землю на підставі підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 та підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, у випадку, якщо відбувся поділ земельної ділянки комунальної власності, яка є об`єктом оренди, та змінилася нормативна оцінка новоутворених земельних ділянок, але зміни до договору оренди не були внесені одночасно з державною реєстрацією земельних ділянок у Державному земельному кадастрі: на підставі договору оренди (до моменту внесення до нього змін) чи на підставі даних Державного земельного кадастру.
5.3. Скаржниця указує, що земельна ділянка із кадастровим номером 3522586600:02:000:8052 площею 25,98 га, як об`єкт цивільних прав, припинила своє існування внаслідок поділу 29.09.22 - з дати державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельних ділянок із кадастровим номером 3522586600:02:000:8055 площею 6,8747 га та із кадастровим номером 3522586600:02:000:8056 площею 19,1073 га., що були сформовані внаслідок поділу.
Позивачка вважає, що відповідно до норм Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності не може визначатися та нараховуватися безвідносно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Сервіси для юристів