Постанова ВАСУ від 23.02.2015 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року м. Київ К/800/55400/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року

у справі № 0870/11287/12

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

треті особи Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області,

Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 року, позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, яка виявилася у ненаданні до Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя висновку про повернення ОСОБА_4 з бюджету надмірно сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб згідно декларації про доходи за 2010 рік. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби надати до Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі м. Запоріжжя, за додатково поданою заявою позивача, висновок про повернення ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суми надмірно сплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб, відображеного в декларації про доходи за 2010 рік, готівкою в розмірі 45 208, 34 грн. Стягнуто з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 479 грн.19 коп.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 19.02.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

В запереченнях на касаційну скаргу представник позивача з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

На 09.02.2015 року було ухвалено провести попередній розгляд справи, однак у відповідності до частини п'ятої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції її призначено до розгляду у судовому засіданні.

У зв'язку із неприбуттям 23.02.2015 року в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.08.2010 року під час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку № 3 (три) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 192, 00 кв.м., позивачем був сплачений до бюджету Орджонікідзевського району м.Запоріжжя податок з доходів фізичних осіб в сумі 50 000, 00 грн., яка згодом була перерахована до бюджету Ленінського району м.Запоріжжя.

20.09.2012 року позивачем надіслано до ДПІ в Леінінському районі м.Запоріжжя декларацію про доходи, одержані у 2010 році, разом із заявою про повернення надміру сплаченого податку в розмірі 47 916, 67 грн. у зв'язку із невірним розрахунком сплаченого податку.

ДПІ в Ленінському районі м.Запоріжжя листом від 12.10.2011 року повідомлено позивача про те, що підстав для визначення черговості договорів продажу та повернення коштів немає, оскільки функції податкових агентів у частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів виконують нотаріуси, які перевіряють черговість продажу.

Відповідно пп. 11.1.1 п.11.1 ст.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрів. У разі якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.

Згідно із п.11.1.2 п.11.1 ст.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з об'єктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту, або від продажу об'єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону.