ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 826/17518/15
адміністративне провадження № К/990/3756/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 826/17518/15
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК», треті особи: Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», Державна казначейська служба України, про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024 (головуючий суддя Парінов А. Б., судді Беспалов О. О., Ключкович В.Ю.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивачка) звернулись до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (далі - Уповноважена особа Фонду), у якому просили:
- зобов`язати відповідачів включити ОСОБА_2 в перелік вкладників та виплатити розрахункові суми відшкодування коштів за договорами банківських вкладів (депозитів) від 13.08.2014 № 496-14/4 та від 08.09.2014 № 540-14/4 згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів»;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_2 майнову шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями Уповноваженої особи Фонду, в сумі 847,40 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями Уповноваженої особи Фонду, в сумі 3 000,00 грн;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну незаконними рішеннями та діями Уповноваженої особи Фонду, в сумі 3 000,00 грн.
Позивачі вважали, що Уповноважена особа Фонду протиправно не включила ОСОБА_2 , якій ОСОБА_1 передав право вимоги за укладеними ним договорами банківського вкладу, до списку вкладників на виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 06.04.2016 позов задовольнив частково. Зобов`язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гаджиєва Сергія Олександровича включити інформацію про ОСОБА_2 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не включалася Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду, однак законодавчих підстав для невключення позивачки до переліку вкладників Уповноваженою особою Фонду не наведено; тому така бездіяльність Уповноваженої особи Фонду, на переконання суду першої інстанції, суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.
Суд відхилив довід Уповноваженої особи Фонду про неможливість відступлення права вимоги за договором банківського вкладу, оскільки Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не забороняє відступлення права вимоги за зобов`язаннями банку до введення тимчасової адміністрації банку, а згідно з положеннями статей 512, 514 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні та перехід до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов`язанні.
Визнав суд необґрунтованими й доводи Уповноваженої особи Фонду про нікчемність договору про відступлення права вимоги, мотивуючи це наступним.
Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо перевірки правочинів на предмет їх нікчемності та має право визначати, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними за наявності відповідних підстав.
Разом з тим, визнання нікчемними договорів про відступлення права вимоги, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відбулося вже під час ліквідації банку, а не протягом дії тимчасової адміністрації.
Уповноваженою особою Фонду не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними договорів про відступлення права вимоги, укладених між позивачами; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Сервіси для юристів