ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2015 року м. Київ справа № 800/450/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. -головуючий, судді Бухтіярова І.О., Маринчак Н.Є., Олендер І.Я., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.,
розглянув у судовому засіданні позов ОСОБА_1
до Верховної Ради України
та Вищої ради юстиції
про визнання бездіяльності протиправною.
Судове засідання проведено за участю представників учасників провадження:
позивача - не з'явилась,
відповідача (Верховної Ради України) - Лаптієва А.М.,
відповідача (Вищої ради юстиції) - Ліходій О.О.
За результатами розгляду позову Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом, в якому просить: визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради юстиції та Верховної Ради України, яка виявилася у нездійсненні своєчасного розгляду заяви позивача про відставку; визнати дії Вищої ради юстиції з прийняття рішення від 02.07.2015 № 115/0/15-15 та Верховної Ради України з прийняття постанови від 16.07.2015 № 634-VІІІ за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відставку від 04.03.2014 такими, що мали бути вчинені у строк до 01.06.2014.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами законодавчо установленого строку розгляду заяви судді Капацин Л.В. про відставку, поданої 04.03.2014, що призвело до призначення позивачеві довічного грошового утримання судді у відставці у меншому розмірі внаслідок подальших законодавчих змін.
Верховна Рада України проти позову заперечує з тих мотивів, що нею було розглянуто питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді упродовж розумного строку, а саме - протягом 10 днів з моменту надходження відповідного подання Вищої ради юстиції, та наголошує, що заявлені позовні вимоги не спрямовані на відновлення порушеного права позивача; у зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні розглядуваного позову.
Вища рада юстиції також надала заперечення проти позову, в якому зазначає, що причиною зволікання у розгляді заяви ОСОБА_1 про звільнення її з посади суддів стало припинення повноважень членів Вищої ради юстиції відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України від 08.04.2014 № 1188-VII «Про відновлення довіри до судової влади в України»; новий склад Вищої ради юстиції був сформований у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду юстиції» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.2.2015 № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд») протягом квітня-травня 2015 року; Вища рада юстиції набула повноважності 04.06.2015 та провела перше засідання у новому складі 09.06.2015, на якому було вирішено питання організаційного характеру діяльності цього органу. Рішення про внесення подання про звільнення позивача з посади судді було прийнято на засіданні Вищої ради юстиції 02.07.2015, тобто у місячний строк з моменту відновлення роботи цього органу, у зв'язку з чим Вищою радо юстиції не допущено протиправної бездіяльності щодо розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 Також відповідач наголошує, що дійсною причиною погіршення матеріального стану позивача внаслідок призначення їй довічного грошового утримання судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а не у розмірі 80 відсотків, є зміни, що відбулися у законодавстві, а не власне дії (бездіяльність) Вищої ради юстиції. На підставі цього просить повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
У заяві від 13.12.2015 ОСОБА_1 просила Вищий адміністративний суд України про провести розгляд даної справи, призначеної на 22.12.2015, за її відсутності.
Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами у справі, на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти них, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням такого.
ОСОБА_1 з березня 1994 року по березень 2004 року працювала суддею Могилів-Подільського районного суду Вінницької області; з березня 2004 року перебувала на посаді судді Могилів-Подільського міськрайонного суду; Верховною Радою України 17.06.2004 обрана суддею цього суду безстроково.
04.03.2014 ОСОБА_1 подала до Вищої ради юстиції заяву про звільнення її з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.
02.07.2015 Вища рада юстиції прийняла рішення № 115/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області. 16.07.2015 Верховна Рада України прийняла Постанову № 634-VIII, якою, зокрема, відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку звільнено з посади судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Капацин Л.В.
Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.
Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади. В Основному Законі України незалежність як складова конституційного статусу особи та її професійної діяльності визначена лише стосовно суддів і забезпечується, насамперед, особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади (пункт 27 частини першої статті 85, частини четверта, п'ята статті 126, частини третя, четверта статті 127, стаття 128, пункт 1 частини першої статті 131).
Згідно зі статтею 100 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.
Статтею 109 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
Сервіси для юристів