ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/14738/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівМаслія В.І. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Автономної Республіки Крим (Чорноморська селищна рада), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Привіз на Південній", ТОВ "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" про скасування рішення за касаційною скаргою виконавчого комітету Чорноморської селищної ради на постанову Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року
в с т а н о в и л а :
У травні 2012 року ОСОБА_4 у Чорноморському районному суді Автономної Республіки Крим пред'явив позов до виконавчого комітету Чорноморської селищної ради, треті особи - ТОВ "Привіз на Південній", ТОВ "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" про скасування рішення.
Вимоги обґрунтовував тим, що він, є засновником ТОВ "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення".
19 червня 2009 року відповідачем прийнято рішення № 210 про оформлення права власності на нежитлові приміщення, розташовані по АДРЕСА_1 і
АДРЕСА_2 за ТОВ "Привіз на Південній".
Вважає, що вказане рішення суб'єктом владних повноважень прийнято без дотримання вимог пункту 6.1. розділу 6 "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", оскільки за цією правовою нормою оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення в статутній фонд об'єктів нерухомого майна їх засновниками. Додатком № 1 до пункту 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, встановлений перелік документів, що встановлюють право, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з актом прийому передачі нерухомого майна від імені ТОВ "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" здійснила передачу майна також ОСОБА_5, яка не мала прав і повноважень на передачу майна в статутний фонд ТОВ "Привіз на Південній". Питання про відчуження майна, у тому числі і передачі його до статутного фонду ТОВ "Привіз на Південній" на загальних зборах ТОВ "Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення" не розглядалося і рішення з цього питання не приймалося.
Просив визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Чорноморської селищної ради від 19 червня 2009 року № 210 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 і
АДРЕСА_2 за ТОВ "Привіз на Південній"".
Постановою Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 жовтня 2012 року, залишеною без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Чорноморської селищної ради від 19 червня 2009 року № 210 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за ТОВ "Привіз на Південній"".
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій виконавчий комітет Чорноморської селищної ради подав касаційну скаргу, в якій вказав на те, що оскаржувані рішення судами прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить їх скасувати та ухвалити нову постанову у справі про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі заяви директора ТОВ "Привіз на Південній" ОСОБА_5 від 15 червня 2009 року на адресу Чорноморської селищної ради про оформлення права власності на нежилі будови за ТОВ "Привіз на Південній", 19 червня 2009 року виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради прийняте спірне рішення № 210 "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 та
АДРЕСА_2 за ТОВ "Привіз на Південній"".
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили з того, що позивач є суб'єктом охоронюваного законом інтересу стосовно предмету спору - рішення про оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно по
АДРЕСА_1.
Такий висновок, на думку колегії суддів, є помилковим, оскільки ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем у адміністративному процесі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
У пункті 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, в яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є суб'єктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).
Також, в своїй постанові від 10 квітня 2012 року (номер справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень 21-1115во10) Верховний Суд України, проаналізувавши положення частини першої статті 2 та статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, висловив наступну правову позицію: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".
Сервіси для юристів