Постанова ВАСУ від 22.10.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/36311/11,К/9991/40546/11

№ № К/9991/36311/11, К/9991/40546/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (СДПІ)

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011

у справі № А23/423 Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2011, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення СДПІ у м. Дніпропетровську від 09.07.07 № 0000138821/2/21330, від 09.07.07 № 0000168821/2/21265 в частині визначення податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в загальній сумі 11312,25 грн., із якої 7541,50 грн. - основний платіж, 3770,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції; в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов.

СДПІ у м. Дніпропетровську у своїй касаційній скарзі просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального, а в іншій частині судові рішення залишити без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга СДПІ у м. Дніпропетровську задоволенню не підлягає.

Фактичною підставою для донарахування позивачу сум податкових зобов'язань із податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку з реклами, збору за забруднення навколишнього природного середовища, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податку на прибуток, зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями - рішеннями та рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 24.01.2007 № 27-08-03/1-01130549. Згідно з цими висновками позивач порушив норми: пункту 1.32 ст. 1, підпункту 2.1.1 пункту 2.1 ст.2, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.4.6, 5.4.8 пункту 5.4 ст.5, пункту 18.3 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) внаслідок завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за І півріччя 2005 року на 1803,00 грн., за 2005 рік на 1470400,00 грн., за І півріччя 2006 року на 4512752,06 грн., за 9 місяців 2006 року на 16541971,93 грн.; заниження податку на прибуток на загальну суму 188284,05 грн. у податковому обліку за період з ІІІ кварталу 2005 року по ІІ квартал 2006 року; пункту 3.1 ст. 3, пункту 4.1 ст.4, пункту 6.1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 ст.6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), у результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 103251,26 грн. у податковому обліку за період з квітня 2005 року по березень 2006 року, травень 2006 року. Також, згідно з актом перевірки позивач порушив норми пунктів 1.3, 1.9 ст. 1, пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на 509,99 грн. у податковому обліку за 2005 та 2006 роки; ст.ст. 2, 3 та 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (Закон № 1963-XII), занизивши податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 43424,00 грн. та на 4078,00 грн. у податковому обліку за 2005- 2006 роки; ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори», занизивши податок з реклами на 2,91 грн. у податковому обліку за травень 2005 року та вересень 2006 року; пункту 6.1 та 6.2 ст.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 р. № 162/379, внаслідок чого занижено збір за забруднення навколишнього природного середовища на 170,74 грн. за ІV квартал 2005 року та ІІІ квартал 2006 року. Крім того, згідно з актом перевірки позивач порушив норми статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Закон № 185/94-ВР) внаслідок порушення строків надходження валютної виручки та імпортного товару за зовнішньоекономічними контрактами, ст.9, пункту 2 ст. 10 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (Декрет № 15-93), пункту 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» внаслідок несвоєчасного подання звіту про рух коштів на рахунку в іноземному банку та недекларування суми валютних цінностей за межами митного кордону України.

За наслідками перевірки СДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.07.2007: № 0000138821/2/21330 - про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 126496,93 грн. (штрафні (фінансові) санкції); № 0000148821/2/21328 - про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 184980,98 грн., у т.ч., 123320,65 грн. - основний платіж, 61660,33 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000158821/2/21325 - про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 1529,97 грн., у т.ч., 509,99 грн. - основний платіж, 1019,98 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000168821/2/21265 - про визначення податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у загальній сумі 71253,0 грн., в т.ч., 47502,00 грн. - основний платіж, 23751,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000178821/2/21323 - про визначення податкового зобов'язання з податку на рекламу в загальній сумі 172,91 грн., в т.ч., 2,91 грн. - основний платіж, 170,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000188821/2/21324 - про визначення податкового зобов'язання із збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 340,74 грн., в т.ч., 170,74 грн. - основний платіж, 170,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0000218821/2/21329 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2006 року на 6297,91 грн. та застосування штрафних (фінансові) санкцій у розмірі 3099,08 грн. Також податковим органом прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.07.2007: № 0000198821/2/21326 - в розмірі 31743,86 грн. за порушення норм статей 1, 2 Закону № 185/94-ВР та № 0000208821/2/21327 - в розмірі 1700,00 грн. за порушення ст.9 та п.2 ст.10 Декрету № 15-93.

Вказані податкові повідомлення-рішення, крім податкового повідомлення-рішення № 0000168821/2/21265, яке оскаржується в частині визначення податкового зобов'язання з податку з власників транспортних засобів у сумі 36709,00 грн. основного платежу та у сумі 23751,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, позивач оскаржує у частині штрафних (фінансових) санкцій; а рішення від 09.07.2007: № 0000198821/2/21326 та № 0000208821/2/21327 оскаржує повністю.

Неправомірне застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач обґрунтовує посиланням на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон № 2343-ХІІ) та на факт введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2004 у справі № Б29/194/04. якою порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа». Ухвалою цього ж суду від 30.07.2007 строк санації ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» продовжено до 01.08.2008. Факти порушень, встановлених в акті перевірки від 24.01.2007 № 27-08-03/1-01130549, як підстави для донарахування сум податкових зобов'язань, окрім як порушень норм Закон № 1963-XII, що стали підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку з власників транспортних засобів, позивач у судовому процесі не оспорює.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) (частина 4 ст.12 цього Закону).

Наведеними нормами передбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів поширюється виключно на вимоги конкурсних кредиторів, тобто тих, кредиторські вимоги яких виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. З огляду на те, що податкові зобов'язання визначені позивачу після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що на них не поширюється норма частини 4 ст. 12 Закону № 2343-ХІІ, у зв'язку з чим за невиконання таких податкових зобов'язань штрафні (фінансові) санкції застосовані до підприємства правомірно.

Правильними є також висновок судів попередніх інстанцій, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на штрафні (фінансові) санкцій, які застосовані до позивача за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті при виконання експортних та імпортних операцій, оскільки такі санкції не пов'язані із виконанням грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Однак, висновок суду щодо результату вирішення спору в цій частині не відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР (у редакції до внесення змін Законом України від 31.05.2007 р. № 1108-V) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.