ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2026 року
м. Київ
справа № 320/44103/23
касаційне провадження № К/990/24070/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (далі - Управління) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 (суддя Діска А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 (головуючий суддя - Оксененко О.М., судді - Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі за позовом Компанії «IPSEN PHARMA» (ІПСЕН ФАРМА) (далі - Компанія) до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2023 року Компанія звернулась до суду із позовом до Управління, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0541132305 від 18.08.2023.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Компанія послалася на те, що оскаржуване рішення є безпідставним та таким, що грубо порушує права та законні інтереси позивача, посилаючись на те, що акт перевірки не містить обґрунтування здійснення представництвом комерційної діяльності. Вказує, що представництво не займається виробництвом або продажем фармацевтичної продукції, а виконує функції некомерційного представництва та здійснює виключно допоміжну діяльність на території України по відношенню до діяльності Компанії, яка не призводить до одержання доходу представництвом. А фінансування Компанією постійного місця діяльності не свідчить про набуття статусу «постійного представництва». Зазначав про неврахування податковим органом висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 16.03.2020 (справа №826/7675/18), від 24.05.2019 (справа №826/3191/13-а), від 12.02.2019 (справа №826/10603/15).
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.11.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0541132305 від 18.08.2023.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди, з посиланням на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 15.02.2024 у справі № 640/35881/21, виходили з того, що Управлінням не спростовано, що діяльність представництва Компанії на території України носить виключно допоміжний характер для здійснення основної діяльності материнської компанії. За таких обставин, незалежно від тривалості перебування представництва за певним місцем розташування, кількості персоналу та обсягу наявних основних засобів, відсутні підстави для надання такому представництву статусу «постійного», поки його діяльність обмежується функціями суто підготовчого та/або допоміжного характеру. Аналогічний підхід застосовано і в пункті 28 Коментаря до статті 5 Модельної конвенції ОЕСР (в редакції 2014 року), пункті 70 Коментаря до статті 5 Модельної конвенції ОЕСР (в редакції 2017 року).
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 08.07.2025 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Підставою для відкриття касаційного провадження у скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України , а саме - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29.09.2021 у справі № 640/10685/20 та від 17.10.2019 у справі № 2а-16434/12/267, щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зокрема, скаржник посилається на те, що суди не надали належної правової оцінки тому, що Компанія не є виробником фармацевтичної продукції, виходячи з аналітичної інформації щодо витрат представництва Компанії на здійснення діяльності щодо маркетингових витрат, проведенням конференцій та розповсюдження інформації про лікарські засоби, «круглих столів» - встановлено, що представництво здійснювало широкі заходи по розповсюджуванню інформації щодо лікарських засобів, виробником яких не є головна компанія - засновник, а треті особи.
У відзиві на касаційну скаргу Компанія просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін з підстав того, що основним видом діяльності Компанії відповідно до її статуту є: розробка, виробництво, купівля, обробка, переробка, збут та продаж будь-якої хімічної, біологічної опотерапевтичної та фітотерапевтичної продукції, направленої на збереження здоров`я людини та забезпечення її гігієни та краси, особливо продуктів харчування, фармацевтичної, стоматологічної, дієтичної, парфумерної, косметологічної продукції; збут та продаж цих продуктів самостійно або через третіх осіб, включаючи використання різних засобів продажу. У той же час, основним видом діяльності представництва Компанії є дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20), а зі змісту Положення про представництво Компанії вбачається, що метою створення представництва на території України є здійснення для Компанії діяльності підготовчого або допоміжного характеру.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.07.2026 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 22.07.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи скаржника та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що у 2019 році Управлінням було проведено документальну планову виїзну перевірку представництва Компанії з податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 24.01.2019 № 30/26-15-14-06-04/23379350. Перевіркою повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток порушень не встановлено.
Для підтвердження правомірності користування пільгами зі сплати податків на території України відповідно до статті5 Конвенції між Урядом України і Урядом Французької Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно», на адресу Департаменту трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ДПС на виконання вимог та відповідно до Порядку обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженого наказом МФУ від 30.11.2012 № 1247, було направлено запит від 04.11.2020 № 3462/5/99-00-99 для одержання інформації з-за кордону щодо діяльності компанії - нерезидента «IPSEN PHARMA» (Франція).
На підставі направлення від 03.07.2023 № 11373/26-15-23-04-19, виданого Управлінням, наказу Управління від 29.06.2023 № 3279 та згідно листа ДПС України від 17.05.2023 № 11170/7/99-00-16-01-03-07 щодо отриманої інформації та документів від компетентного органу Французької Республіки, які стосуються питань, що були охоплені під час попередньої перевірки представництва «Іпсен Фарма» проведена документальна позапланова виїзна перевірка відповідно до підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 14.07.2023 № 48776/26-15-23-05-21/23379350, за висновками якого встановлено порушення підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого представництвом занижено податок на прибуток на загальну суму 5283060,00 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 1692818,00 грн.; за 2016 рік на суму 1671690,00 грн.; за 2017 рік на суму 1918552,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що через свій відокремлений підрозділ в Україні нерезидент здійснює частину своєї основної діяльності з просування лікарських засобів на території України. Виходячи з аналітичної інформації щодо витрат представництва Компанії на здійснення діяльності щодо маркетингових витрат, проведення конференцій та розповсюдження інформації про лікарські засоби, «круглих столів» відповідачем було встановлено, що представництво здійснювало широкі заходи по розповсюдженню інформації щодо лікарських засобів, виробником яких не є головна компанія-засновник, а треті особи. Отримана від компетентного органу Французької Республіки інформація та дані документальної планової виїзної перевірки (акт перевірки від 20.12.2019), на думку контролюючого органу свідчать про здійснення нерезидентом «IPSEN PHARMA» (Франція) частини господарської діяльності через зареєстроване на території України представництво. А тому контролюючий орган дійшов висновку, що діяльність представництва не є підготовчою (допоміжною), а є суттєвою та тотожною (в частині розповсюдження продукції IPSEN на французькому ринку, у рамках своєї рекламної діяльності компанія бере участь та/або організації заходів (конгреси, зустрічі з наукового обміну тощо) безпосередньо або за допомогою постачальників послуг, метою яких є інформування та навчання медичних працівників про навколишнє середовище та продукти IPSEN) по відношенню до головної компанії IPSEN PHARMA» (Франція).
На підставі висновків вказаного акта перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення від18.08.2024 №0541132305, яким збільшило позивачу грошове зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 2398190,00 грн, в тому числі: 1918552,00 грн. - за податковими зобов`язаннями, 479638,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку, за результатами якого його скарга була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного.
Відповідно до положень підпункту 141.4.7 статті 141 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Тобто, саме від факту визнання представництва нерезидента постійним залежить порядок оподаткування його доходів.
Сервіси для юристів