Постанова ВАСУ від 22.07.2014 року

27.02.2017
Автор:
Переглядів : 327

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Київ К/9991/65489/11

К/9991/59617/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кароб Сід» та Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року

у справі № 2а-1275/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кароб Сід»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про визнання протиправними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кароб Сід» (далі - ТОВ «Кароб Сід»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі - ДПІ у Дарницькому районі м. Києва; відповідач) про визнання протиправними рішень № 0003892303 від 01 вересня 2009 року та № 0003902303 від 01 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0003902303 від 01 вересня 2009 року в частині застосування до ТОВ «Кароб Сід» суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 65 891,50 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі позивач та відповідач оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

ТОВ «Кароб Сід» в поданій касаційні скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення цієї частини адміністративного позову.

В поданій ДПІ у Дарницькому районі м. Києва касаційній скарзі, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2011 року, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а касаційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено перевірку офісу, що належить ТОВ «Кароб Сід», з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0542/26/51/23/35510193 від 17 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва прийнято рішення № 0003892303 від 01 вересня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 143 125,00 грн., та рішення № 0003902303 від 01 вересня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 69 291,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Кароб Сід» пункту 2.6 глави 2, пунктів 3.1, 3.3 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), з огляду на неоприбуткування готівкових коштів, отриманих за реалізовані товари (надані послуги), у розмірі 28 625,00 грн. в касі підприємства.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про порушення товариством пунктів 1, 2, 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункових операцій при поверненні коштів за авіаквитки на загальну суму в розмірі 13 178,30 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів, а також нездійсненням протягом десяти робочих днів (в періоди з 27 липня 2009 року по 31 липня 2009 року та з 03 серпня 2009 року по 07 серпня 2009 року) щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.

Відмовляючи в задоволенні позову про визнання протиправним рішення № 0003892303 від 01 вересня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст