ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2026 року
м. Київ
справа №500/6602/24
адміністративне провадження № К/990/5491/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року (прийняте суддею-доповідачем Осташем А. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року (ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів: Глушка І.В., Онишкевича Т.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) звернулися до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, скаржник, Міноборони), в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати пункт 86 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №13/д від 03 травня 2024 року про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168) у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов`язків військової служби;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови КМУ №168 у рівних частках, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_3 під час виконання обов`язків військової служби.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі вказали, що звернулися до Міністерства оборони України із заявами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця під час дії воєнного стану, однак відповідач безпідставно повернув подані документи на доопрацювання, пославшись на відсутність підстав для застосування постанови КМУ №168.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року, позов задоволено повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що смерть військовослужбовця настала під час проходження військової служби у період дії воєнного стану та перебуває у причинному зв`язку із захистом Батьківщини, що підтверджується висновком військово-лікарської комісії та іншими належними доказами, а отже породжує право членів його сім`ї на отримання одноразової грошової допомоги.
5. Суди дійшли висновку, що після введення воєнного стану правове регулювання розміру такої допомоги здійснюється спеціальною нормою - постановою КМУ №168, яка підлягає застосуванню замість Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), а тому рішення відповідача про повернення документів на доопрацювання з мотивів необхідності застосування останньої є протиправним та таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з покладенням на відповідача обов`язку призначити та виплатити позивачам відповідну допомогу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2026 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 16-1, частин першої, другої та третьої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168), абзацу другого пункту 5, пункту 4, абзацу другого пункту 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29 березня 2024 року у справі №440/3321/23, від 21 серпня 2024 року у справі №160/20229/22, від 18 листопада 2024 року у справі №240/1743/24, від 17 березня 2025 року у справі №280/2749/24.
8. Скаржник стверджує, що смерть військовослужбовця настала внаслідок загального захворювання (набряк легенів та головного мозку, серцева недостатність), а не від поранення, контузії, травми або каліцтва.
9. На переконання скаржника, постанова КМУ №168 містить звужений перелік підстав порівняно із загальним законодавством. Виплата 15 000 000,00 грн передбачена виключно у двох випадках: загибель або смерть внаслідок поранення (травми, контузії, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини.
10. Також скаржник вважає, що судами не враховано висновки Верховного Суду:
у постанові від 17 березня 2025 року у справі №280/2749/24 Суд зазначив, що питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме виплата у розмірі 15 000 000,00 грн передбачена на період дії воєнного стану лише для сімей загиблих та осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва);
Сервіси для юристів