ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" березня 2017 р. м. Київ К/800/33069/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Банк «Київська Русь» до Відділу державної виконавчої служби (далі - ВДВС) Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи - Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Расалес», ТОВ «Ольвита», про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, -
встановив:
У січні 2014 року ПАТ «Банк «Київська Русь» звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати незаконними дії ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області щодо накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Ольвита» в частині майна, що перебуває в іпотеці ПАТ «Банк «Київська Русь», а саме: салатний корпус, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Леніна, 20Г, та земельна ділянка площею 1,4000 га за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Леніна, 20Г, кадастровий номер 3220888001:01:006:0019;
- зобов'язати ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області вчинити дії щодо скасування постанови від 12 грудня 2013 року ВП № 39105134 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «Банк «Київська Русь», а саме: салатний корпус, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Леніна, 20Г, та земельна ділянка площею 1,4000 га за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Леніна, 20Г, кадастровий номер 3220888001:01:006:0019.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний
суд України скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області 30 липня 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39105134 щодо примусового виконання наказу № 911/2059/13, виданого 22 липня 2013 року Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «Ольвита» на користь ТОВ «Расалес» боргу в сумі 403908,33 гривень.
Постановою від 3 грудня 2013 року відповідач відкрив виконавче провадження № 41057233 щодо примусового виконання наказу № 911/1055/13, виданого 20 листопада 2013 року Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «Ольвита» на користь Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області основного боргу в сумі 1662416 гривень, 133152 гривень - 3% річних, 216113,07 гривень - інфляційної складової боргу.
Постановами від 20 грудня 2013 року зазначені виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження, яке приєднано до зведеного виконавчого провадження № 41345831.
В рамках виконавчого провадження № 39105134 ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області винесено постанову від 12 грудня 2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника - ТОВ «Ольвита», і заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.
ПАТ «Банк «Київська Русь», не погоджуючись із вказаною постановою та діями відповідача щодо накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно ТОВ «Ольвита», що перебуває в його іпотеці відповідно до договору іпотеки, укладеного 19 лютого 2008 року з наступними змінами, звернулося до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що опис, арешт та примусове звернення стягнення на предмет іпотеки повинно здійснюватися державним виконавцем відповідно до частини 8 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 606-XIV) з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 898-IV), дійшовши висновку, що у ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області були відсутні правові підстави для накладення арешту на вищевказане майно на користь інших кредиторів, що не є заставодержателями.
Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон № 606-XIV.
Обов'язки і права державних виконавців закріплені у статті 11 вказаного Закону.
За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 32 Закону № 606-ХІV заходом примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону № 606-ХІV.
Згідно з частиною 1 статті 52 Закону № 606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Арешт і вилучення майна боржника врегульований статтею 57 Закону № 606-ХІV, відповідно до положень якої арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Сервіси для юристів