ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 року
м. Київ
справа № 160/28604/24
адміністративне провадження № К/990/10026/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 160/28604/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр «Ассоль» до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Культурний центр «Ассоль» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (суддя Врона О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року (головуючий суддя Ясенова - Т.І., судді: Головко О.В., Суховаров А.В.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Культурний центр «Ассоль» (далі - ТОВ Культурний центр «Ассоль», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова Ігоря Вікторовича (далі - приватний виконавець Шевцов І.В., відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Шевцова І.В. про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 16 жовтня 2024 року з виконання наказу №904/3170/23 від 10 червня 2024 року Господарського суду Дніпропетровської області.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, керувався тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинен вирішуватися згідно з правилами підсудності, визначеними Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), оскільки виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, виданий господарським судом.
Таку позицію суду першої інстанції щодо вирішення питання юрисдикційності спору підтримав й Третій апеляційний адміністративний суд.
У постанові від 11 лютого 2025 року Другий апеляційний адміністративний суд вказав, що статтею 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено порядок оскарження сторонами, іншими учасниками та особами рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення саме до суду, який видав виконавчий документ. У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції підкреслив, що позивач є боржником у ВП № НОМЕР_1, яке відкрито на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 904/3170/23 від 10 червня 2024 року, що узгоджується з приписами частини першої статті 74 Закону № 1404-VIII.
На основі таких міркувань суд апеляційної інстанції погодився з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року та залишив її без змін.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ Культурний центр «Ассоль» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що ТОВ Культурний центр «Ассоль» не є стороною виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 і не наділене процесуальним правом щодо оскарження постанови приватного виконавця Шевцова І.В. про відкриття виконавчого провадження від 16 жовтня 2024 року ВП НОМЕР_1 у порядку статті 339 ГПК України. Тож оскільки ГПК України не врегульовано порядок судового оскарження рішень виконавця особами, які не є сторонами виконавчого провадження, то оскарження спірної постанови відповідача можливе у порядку КАС України.
З огляду на вказані доводи, скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі від 05 листопада 2024 року та постанову суду апеляційної інстанції від 11 лютого 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 20 березня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не позбавляє суд касаційної інстанції можливості переглянути оскаржувані судові рішення.
Ухвалою від 21 січня 2026 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою апеляційної інстанції, про відмову у відкритті провадження у справі.
Сервіси для юристів