Постанова ВАСУ від 21.11.2016 року у справі №800/444/16 (800/313/15)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року м. Київ справа № 800/444/16 (800/313/15)

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді суддів Кравцова О.В., Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В., Черпіцької Л.Т., Шведа Е.Ю., секретар судового засідання Оврамець Ю.О, за участю: представника відповідача Нарольської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2015 року ОСОБА_7 (надалі також - позивач) звернувся до Вищого адміністративного суду України із адміністративним позовом до Вищої ради юстиції (надалі відповідач, ВРЮ), в якому просив визнати протиправною бездіяльність ВРЮ щодо несвоєчасного розгляду його заяви від 6 лютого 2014 року про відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області і внесення до Верховної Ради України відповідного подання.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ВРЮ своєю протиправною бездіяльністю позбавила його права на отримання вихідної допомоги в сумі 227766 гривень, частини суддівської винагороди в розмірі 48000 гривень та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вищий адміністративний суд України постановою від 16 листопада 2015 року (справа № 800/313/15) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі. Визнав протиправною бездіяльність ВРЮ щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_7 від 6 лютого 2014 року про відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області і внесення до Верховної Ради України відповідного подання.

26 листопада 2015 року відповідач звернувся із заявою до Верховного Суду України про перегляд вищенаведеного судового рішення.

Постановою Верховного Суду України від 6 липня 2016 року скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2015 року (справа № 800/313/15), а дану справу направлено на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник ВРЮ проти позову заперечувала, пояснила, що приймаючи рішення від 18 червня 2015 року № 39/0/15-15 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Вінницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказала, що засідання 18 червня 2015 року було першим засіданням ВРЮ за період з 17 лютого 2014 року (дати надходження до ВРЮ у належному вигляді всіх документів, необхідних для розгляду заяви ОСОБА_7 про звільнення у відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області), та з 4 червня 2015 року (дати набуття повноважень новим складом Вищої ради юстиції), до порядку денного якого було включено питання розгляду матеріалів щодо внесення подань про звільнення суддів з посад за загальними обставинами, у тому числі і у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Також представник позивача зазначила, що ВРЮ не здійснювала своїх повноважень у період з 11 квітня 2014 року по 4 червня 2015 року через відсутність складу зазначеного органу, передбаченого Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції».

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з рішенням Вінницької обласної ради народних депутатів сесії 21 скликання ОСОБА_7 був обраний народним суддею Могилів-Подільського районного народного суду Вінницької області, де працював з 2 липня 1986 року по 16 квітня 2004 року.

6 квітня 2000 року постановою Верховної Ради України № 1617-ІІІ був обраний на посаду судді Могилів-Подільського районного суду Вінницької області безстроково.

18 березня 2004 року відповідно до постанови Верховної Ради України № 1633-ІV позивача обрано суддею Апеляційного суду Вінницької області.

10 лютого 2014 року ВРЮ отримала заяву та відповідні документи позивача щодо внесення подання про його звільнення у відставку з посади судді Апеляційного суду Вінницької області від 6 лютого 2014 року.

Згідно з довідкою головного спеціаліста відділу підготовки матеріалів про звільнення суддів за загальними обставинами від 12 лютого 2014 року, цього дня зателефоновано позивачу та проведено розмову, в ході якої останній підтвердив своє рішення про звільнення з посади у відставку та повідомив, що при прийнятті такого рішення стороннього впливу на нього або примусу не було.

Виправлена біографічна довідка судді Апеляційного суду Вінницької області Камзалова В.В. надійшла до Вищої ради юстиції 17 лютого 2014 року за вхідним № 391/0/8-14.

З листа секретаріату Вищої ради юстиції від 3 березня 2015 року № 1405/0/9-15 вбачається, що питання щодо розгляду заяви ОСОБА_7 було включено до порядку денного засідання ВРЮ 18 березня 2014 року, яке не відбулося у зв'язку з відсутністю кворуму.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VІІ з 11 квітня 2014 року були припинені повноваження членів Вищої ради юстиції (крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою).

18 червня 2015 року ВРЮ прийняла рішення № 39/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Вінницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 16 липня 2015 року № 636-VІІІ ОСОБА_7 звільнено з посади судді у відставку, а наказом Апеляційного суду Вінницької області від 3 серпня 2015 року № 76/2-07к виведено його зі штату суддів цього суду.

Вважаючи протиправною бездіяльність ВРЮ щодо несвоєчасного розгляду його заяви від 6 лютого 2014 року про відставку з посади судді, ОСОБА_7 звернувся до суду із даним позовом.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність дій при розгляді заяви ОСОБА_7 про його звільнення у відставку з посади судді з огляду на наступне.