ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/24885/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014
у справі № 826/260/14
за позовом приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство №2" (далі - Товариство)
до Інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2013 № 0005282208 та № 0005272208.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014, позов задоволено.
Судові акти мотивовані тим, що реальність виконання операцій з поставки позивачеві інформаційно-консультативних послуг у рамках взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Сервіс-А» (далі - ТОВ «Гарант-Сервіс-А») підтверджується належними первинними документами; на час виконання спірних операцій названий постачальник не мав дефектів у правовому статусі; Інспекцією не доведено належними засобами доказування фіктивності правочинів, на виконання яких здійснювалися спірні господарські операції.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки установленим у рамках кримінального провадження обставинам, які свідчать про фіктивний характер діяльності ТОВ «Гарант-Сервіс-А» в цілому, тоді як формально складені первинні документи, що містять неправдиві відомості про господарську операцію, не можуть слугувати підставою для податкового обліку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Гарант Сервіс-А» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.
Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 23.07.2013 № 718/26-58-22-08-09/04012520, в якому відображено висновок про протиправне формування позивачем даних податкового обліку (податкового кредиту з ПДВ та валових витрат) за операціями з придбання інформаційно-консультативних послуг у названого контрагента у зв'язку з фіктивністю цих операцій.
На обґрунтування цього висновку Інспекція послалася, зокрема, на обставини, викладені у постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2012 у справі № 1п-329/11 по обвинуваченню директора та засновника ТОВ «Гарант-Сервіс-А» ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), та зазначила про відсутність факту провадження реальної господарської діяльності названим постачальником, що виключає можливість поставки ним розглядуваних послуг.
За наслідками цієї перевірки податковим органом було прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 0005282208, за яким Товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 122 228 грн. із застосуванням 30 557 грн. штрафних санкцій;
податкове повідомлення-рішення від 07.08.2013 № 0005272208, згідно з яким позивача зобов'язано сплатити податок на прибуток у сумі 280 286 грн. за основним платежем та 70072 грн. за штрафними санкціями).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який регулював порядок формування податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
На час виконання розглядуваних господарських операцій порядок формування валових витрат був врегульований статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Сервіси для юристів