ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/68576/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Інспекція)
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014
у справі № 810/5075/14
за позовом приватного підприємства "Мантра" (далі - Підприємство)
до Інспекції
про зобов'язання вчинити дії.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2014 року Підприємство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило зобов'язати Інспекцію провести невиїзну документальну перевірку позивача на підставі наданих останнім документів та зобов'язати Інспекцію видати позивачеві довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків та зборів за формою № 22-ОПП.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014, позов задоволено частково; відповідача зобов'язано провести невиїзну документальну перевірку Підприємства; у решті позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані протиправною бездіяльністю податкового органу, що полягала у безпідставному ухиленні від проведення податкової перевірки платника, який ліквідується, тоді як вирішення питання щодо видачі платникові довідки за формою № 22-ОПП є виключним повноваженням податкового органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувані судові акти та повністю відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що платником не було надано усього обсягу первинних документів, необхідних для проведення податкової перевірки з метою встановлення стану його розрахунків з бюджетом.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 28.02.2007 власником було прийнято рішення про припинення Підприємства; 13.03.2007 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис № 13391100008000531 про прийняття власником Підприємства зазначеного рішення; 19.03.2007 відомості про ліквідацію Підприємства було опубліковано у бюлетені державної реєстрації 2007 року № 70 (5).
03.03.2007 позивач подав до Інспекції заяву за формою № 8-ОПП, яка була залишена відповідачем без реагування.
06.04.2012 Підприємство повторно звернулося до відповідача із заявою за формою № 8-ОПП, в якій просило видати довідку про відсутність заборгованості по податках і зборах за формою № 22-ОПП.
У ході листування між Підприємством та Інспекцією позивач надіслав на адресу податкового органу копії наявних документів первинного обліку, повідомив про фактичне місцезнаходження Підприємства.
Втім позапланову перевірку Підприємства в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) Інспекцією проведено не було; довідку про відсутність у Підприємства заборгованості по податкам і зборам за формою № 22-ОПП відповідач не видав.
Розцінивши вказані дії Інспекції як протиправну бездіяльність органу державної податкової служби, суди попередніх інстанцій зобов'язали відповідача провести відповідну перевірку.
Втім з таким висновком судів погодитися не можна.
Дійсно, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як-от - розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Втім у будь-якому випадку проведення перевірки є правом органу державної податкової служби, реалізація якого здійснюється цим органом на власний розсуд. Прийняття рішення про зобов'язання відповідача провести перевірку є, по суті, втручанням суду у діяльність органу державної податкової служби, що є неприпустимим.
А відтак позовна вимога щодо зобов'язання Інспекцію провести позапланову податкову перевірку задоволенню не підлягає.
Сервіси для юристів