ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/76869/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року
у справі № 2а-10447/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про встановлення наявності чи відсутності компетенції, визнання протиправними дій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Небо Івентс Едженсі» (далі - ТОВ «Небо Івентс Едженсі»; позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Небо Івентс Едженсі» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1253/23-4/33831255 від 12 вересня 2011 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Небо Івентс Едженсі» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка Актив», контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, нікчемними та позбавлення позивача права на податковий кредит за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, сформований за рахунок підприємств постачальників та ТОВ «Ніка Актив» на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 569 790,00 грн., та податкові зобов'язання за вказаний період у розмірі 601 858,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року та залишення без змін постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі наказу № 1853 від 12 вересня 2011 року та відповідно до статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Небо Івентс Едженсі» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1253/23-4/33831255 від 12 вересня 2011 року.
У висновку вказаного акту перевірки викладено думку про порушення позивачем частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а також відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, які підпадають під визначення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, статей 22, 185 ПК України.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
З урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.
При цьому висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.
Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.
Сервіси для юристів