ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року
м. Київ
справа № 160/15183/25
адміністративне провадження № К/990/1584/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025 (головуючий суддя - Іванов С.М., судді: Сафронов С.В., Чепурнов Д.В.) у справі №160/15183/25.
встановив:
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 1 889 855,33 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позов задоволено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, із наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 повернуто заявнику.
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала є такою, що підлягає скасуванню, оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права ОСОБА_1 на судовий захист. Заявник касаційної скарги, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.12.2022 у справі №280/10087/21 та від 11.05.2023 у справі №320/683/22, зазначає, що реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру не може оцінюватися судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Приписами частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із якими апеляційна скарга залишається без руху та скаржнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Залишення апеляційної скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується апеляційним судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення учасника справи про залишення апеляційної скарги без руху в зв`язку із допущеними недоліками та їхнього виправлення.
За правилами частини другої статті 298 та пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
На виконання вимог наведеної ухвали, представником відповідача до суду було подано клопотання про зменшення розміру судового збору до 3401,00 грн., яке обґрунтоване посиланням на тяжке фінансове становище позивача.
До заяви про зменшення сплати судового збору представником відповідача були долучені відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору станом на 29.09.2025 за серпень 2024 року - серпень 2025 року, відповідно до яких у серпні 2024 року відповідач отримав дохід - заробітну плату в сумі 13436,13 грн., за період вересень 2024 року - серпень 2025 року інформація про доходи відсутня.
Разом із цим, за висновком суду апеляційної інстанції, вказані відомості не дають підстав вважати, що зазначена сума є єдиним джерелом доходу скаржника, оскільки не містять інформації про його майновий стан, який може мати інші джерела доходу на момент подання апеляційної скарги.
Сервіси для юристів