ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" липня 2016 р. м. Київ К/800/16980/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Костенка М.І.
Островича С.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2014
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015
у справі № 815/6631/14
за позовом Приватного підприємства «ІН КАР»
до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «ІН КАР» (далі по тексту - позивач, ПП «ІН КАР») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними дії відповідача по збиранню податкової інформації, за результатом яких складено лист від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09; визнання протиправними дії відповідача по формуванню висновків у мотивувальній частині листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період жовтень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України; визнання протиправними дії по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення в податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09; зобов'язання вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09; скасування висновки у мотивувальній частині листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період жовтень 2014 року, в розумінні п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.185, п.201.4, п. 201.6, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2014 позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення в податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09. Зобов'язано відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі листа від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем у відповідності до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію по підприємству ПП «Ін Кар» з платниками податків за період вересень 2014 року.
За результатами опрацювання податкової інформації складено від 17.11.2014 №38849/7/15-53-22-3-/09 податкову інформацію, згідно якої зібрано інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ПП «ІН КАР» за період жовтень 2014 року.
Також в листі зазначено, що від ОУ ДПІ отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків від 14.11.2014 №1498/07-110 згідно якого: «...під час відпрацювання ПП «ІН КАР» було встановлено, що підприємство за податковою адресою: м.Одеса, вул.Кленова буд. 2-А офіс 11-Н, не знаходиться».
В ході проведеної звірки було встановлено, що ПП «ІН КАР» у вересні 2014 року мало фінансово - господарські взаємовідносини з підприємствами ПП «ХОЛ АВТО» по придбанню товарно-матеріальних цінностей за номенклатурою згідно Додатку №2 до листа.
Відповідно до наявної інформації в ДПІ у Приморському районі м. Одеси: по підприємству ПП «ХОЛ АВТО» (стан 9) до ЄРДР 22.08.2014 внесено запис за №12014160500007759 за ч.1 ст.205 КПК України.
По підприємству ПП «ХОЛ АВТО» складено акт від 25.07.2014 року №4243/15-53-22-08/38438258 «про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ХОЛ АВТО», щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень, червень 2014 року» згідно якого документального підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень - червень 2014 року не можливо встановити реальність здійснення операцій при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період травень - червень 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із протиправності дій відповідача по збиранню податкової інформації щодо позивача та по зміні задекларованих платником податків показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо внесення даних до інформаційної системи про завищення позивачем сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість є правомірними.
Сервіси для юристів