ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа №520/5768/25
адміністративне провадження № К/990/19835/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №520/5768/25,
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, постановлену суддею Супрун Ю.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, ухвалену у складі: судді-доповідача Калиновського В.А., суддів Спаскіна О.А., Мінаєвої О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , в особі командира військової частини НОМЕР_1 , у непогодженні рішення по суті рапорту ОСОБА_1 від 08.03.2024 про звільнення з військової частини НОМЕР_1
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 ухвалити рішення по суті рапорту відповідно до законодавства, чинного на момент його подання, та офіційно повідомити про це ОСОБА_1 у письмовій формі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; далі - КАС України).
Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач уже звертався до суду з аналогічним позовом, і постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі №520/18193/24 у його задоволенні було відмовлено.
Так, суди попередніх інстанцій встановили, що 28.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , в особі командира військової частини НОМЕР_1 , у не прийнятті рішення по суті рапорту від 08.03.2024 про звільнення з військової частини НОМЕР_1
- зобов`язати прийняти рішення по суті рапорту та повідомити у письмовій формі ОСОБА_1 про прийняте рішення по суті його рапорту.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 у справі № 520/18193/24 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 520/18193/24 та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 08.03.2024 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Проаналізувавши предмети та підстави позовів у цій справі та в справі № 520/18193/24, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їхню тотожність. За висновками судів попередніх інстанцій, в обох справа позивач просив зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 ухвалити рішення по суті рапорту ОСОБА_1 від 08.03.2024 про звільнення з військової частини НОМЕР_1 .
В обох випадках підстави позову зводилися до одних і тих же обставин: на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії від 11.12.2023 №2054 мати позивача потребує постійного стороннього догляду. Згідно з актом встановлення факту здійснення догляду від 19.01.2024 № 609 особою, яка здійснює цей догляд, є позивач - ОСОБА_1 . Позивач, керуючись абзацом 4 підпункту "г" пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ від 25.03.1992, який передбачає можливість звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворими батьками, 08.03.2024 подав рапорт про звільнення із військової служби у зв`язку з необхідністю постійного догляду за матір`ю, що не був розлянутий у встановленому порядку.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в цій справі існують передбачені пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2025, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що підставою для відмови у відкритті провадження у справі, відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України, є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
За доводами скаржника, позов у цій справі ґрунтується на нових підставах, зокрема в позові містилися доводи про порушення принципу незворотності дії закону в часі (статті 58 Конституції України), яких не було в позові в межах справи №520/18193/24. Також у попередньому позові оскаржувалася бездіяльність у вигляді неприйняття рішення за рапортом, водночас у новому позові йдеться про неправомірну відповідь, яка була надана вже після набрання чинності новим законом, без урахування попереднього законодавства.
Сервіси для юристів