ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа №520/31403/24
касаційне провадження № К/990/32697/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (головуючий суддя - Кухар М.Д.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Присяжнюк О.В.; судді: Любчич Л.В., П`янова Я.В.)
у справі № 520/31403/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач, платник, підприємець) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2024 року № 0/22171/2420.
На обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що контролюючий орган протиправно застосував правила пропорційного визначення граничного обсягу доходу платника єдиного податку другої групи, запроваджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», до доходу, отриманого до набрання цим Законом чинності. Позивач вказував, що весь задекларований ним у 2023 році дохід платника єдиного податку другої групи у сумі 5 392 950,00 грн був отриманий у січні 2023 року, тобто до 01 серпня 2023 року, а тому не міг бути обмежений положеннями підпункту 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 14 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, у задоволенні позову відмовив.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у 2023 році протягом шести місяців не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме у січні та серпні - грудні 2023 року, тому граничний обсяг доходу платника єдиного податку другої групи за 2023 рік мав визначатися пропорційно до шести календарних місяців і становив 2 793 900,00 грн. Суди погодилися з висновком контролюючого органу про те, що позивач задекларував дохід платника єдиного податку другої групи у розмірі 5 392 950,00 грн, перевищив пропорційно визначений граничний обсяг доходу на 2 599 050,00 грн та повинен був задекларувати з цієї суми податкове зобов`язання з єдиного податку за ставкою 15 відсотків у розмірі 389 857,50 грн.
Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Мотивуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував положення підпункту 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 квітня 2025 року у справі № 160/23272/24. Платник наголошує, що весь дохід, задекларований ним як дохід платника єдиного податку другої групи у 2023 році, був отриманий у січні 2023 року. На підтвердження цієї обставини платник посилається на виписку з банківського рахунку, яка, за твердженням позивача, міститься в матеріалах справи. На думку підприємця, суди попередніх інстанцій помилково погодилися з розрахунком контролюючого органу, який включив січень 2023 року до періоду, за який застосовується пропорційне обмеження граничного обсягу доходу платника єдиного податку другої групи, хоча Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» набрав чинності лише 01 серпня 2023 року. Позивач також вказує, що податковий орган фактично надав положенням названого Закону зворотну дію в часі, чим порушив принцип правової визначеності, конституційний принцип незворотності дії законів у часі та презумпцію правомірності рішень платника податку.
Ухвалою від 14 серпня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1
21 серпня 2025 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судовий розгляд установив, що ГУ ДПС у Харківській області провело камеральну перевірку показників податкової декларації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік, за результатами якої склало акт від 28 березня 2024 року № 12418/20-40-24-20-06.
Відповідно до висновків названого акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог підпункту 1 пункту 293.4 статті 293, пункту 295.7 статті 295, підпункту 296.5.3 пункту 296.5 статті 296, підпункту 9-1.4.3 підпункту 9-1.4 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, унаслідок чого занижено податкове зобов`язання з єдиного податку на суму 389 857,50 грн.
Контролюючий орган виходив з того, що позивач у 2023 році був платником єдиного податку другої групи протягом шести місяців - у січні та серпні - грудні 2023 року, а з 01 лютого 2023 року до 31 липня 2023 року застосовував особливості оподаткування платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2023 рік позивач задекларував дохід платника єдиного податку другої групи у розмірі 5 392 950,00 грн.
Сервіси для юристів