ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа №520/29858/24
адміністративне провадження № К/990/46940/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Присяжнюк О.В. (головуючий), суддів: Калиновського В.А., Спаскіна О.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області), третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати висновок засідання комісії з питань соціального захисту членів сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули, поранені, зниклі безвісти за особливих обставин, захоплені в полон, а також осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які отримали інвалідність або часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності з питань попереднього розгляду документів щодо встановлення виплати одноразової грошової допомоги у ГУ ДСНС у Харківській області від 31 липня 2024 року;
- зобов`язати ГУ ДСНС у Харківській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Харків, Харківської області, Україна, під час дії правового режиму воєнного стану, передбачену пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 15 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2025 року, позов задовольнив.
3. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 серпня 2025 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДСНС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року та зупинив дію цього рішення та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 7 травня 2025 року.
4. Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 жовтня 2025 року закрив апеляційне провадження у справі.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив із того, що спірне рішення у вказаній справі не може свідчити про порушення охоронюваних законом прав та інтересів ДСНС України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ДСНС України звернулася із касаційною скаргою, у якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення у цій справі має виняткове значення для ДСНС України, як головного розпорядника державних коштів, оскільки вона, відповідно до законодавства відповідає за ефективне та цільове використання бюджетних коштів.
6. Позивачка відзив на касаційну скаргу не подала. Ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом 4 грудня 2025 року, проте, у зв`язку із закінченням терміну зберігання повернута до Верховного Суду .
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
8. Згідно із частиною другою статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
9. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
10. Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010).
11. ЄСПЛ наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Brulla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, пункт 33).
Право на звернення до суду (в контексті права на судовий захист ) охоплює широке поле різноманітних категорій, стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Сервіси для юристів