ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 480/6452/23
адміністративне провадження № К/990/19459/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу № 480/6452/23,
за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023, у справі за позовом ОСОБА_2 до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2025, постановлену суддею Глазьком С.М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025, ухвалену у складі: судді-доповідача Ральченка І.М., суддів Катунова В.В., Подобайло З.Г.
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду з позовом до Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), за участю третьої особи - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) - з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2023 ВП НОМЕР_1 про накладення на ОСОБА_2 штрафу в сумі 1 700,00 грн.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 позов задоволено.
3. Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі № 480/6452/23 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
5. Постановою Верховного Суду від 05.06.2024 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023 у справі №480/6452/23 скасовано, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 у справі № 480/6452/23 залишено в силі.
6. Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, Верховний Суд указав, що предметом перевірки у справі №480/6452/23 є правомірність постанови державного виконавця про накладення на ОСОБА_2 , як боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, штрафу у розмірі 1 700 грн за невиконання нею рішення суду, яким було установлено режим побачень ОСОБА_1 з його донькою.
7. Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що в спірних правовідносинах мати дитини ( ОСОБА_2 ) забезпечила явку дитини на місце побачення та не чинила активних перешкод у спілкуванні батька ( ОСОБА_1 ) з донькою. Як установив суд касаційної інстанції, неможливість спілкування з дитиною у вибраний батьком спосіб (за місцем його проживання в місті Ромни) було зумовлено волевиявленням дитини, що є поважною причиною невиконання рішення і виключає можливість накладення штрафу відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. 19.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просив переглянути рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 за нововиявленими обставинами та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
9. Як на підставу для перегляду рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 послався на те, що в межах справи №582/725/23 ним було отримано висновок судової психологічної експертизи від 08.10.2025 №344, яким підтверджується вчинення ОСОБА_2 перешкод у виконанні судового рішення у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 щодо режиму побачень з донькою, що полягали в маніпулятивному впливі ОСОБА_2 та її матері (баби дитини), які налаштовували малолітню ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) проти батька.
10. Указаний експертний висновок, за доводами ОСОБА_1 , спростовує викладений в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 висновок про те, що невиконання судового рішення було пов`язано виключно з небажанням дитини спілкуватися з ОСОБА_1 .
11. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2025, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №480/6452/23, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 за нововиявленими обставинами відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій виходили з того, що умовами для визначення обставини, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, нововиявленою є те, що: по-перше, вона існувала на час розгляду справи; по-друге, ця обставина не могла бути відома заявникові на час розгляду справи; по-третє, вона входить до предмета доказування у справі та може вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи.
13. У контексті викладеного, суди попередніх інстанцій зазначили, що висновок судової психологічної експертизи від 08.10.2025 №344 був складений після ухвалення Сумським окружним адміністративним судом рішення від 14.09.2023 та набрання ним законної сили за наслідками касаційного перегляду - 05.06.2024, а тому, у значенні КАС України, відповідний висновок не є нововиявленою обставиною.
14. Суд апеляційної інстанції також додав, що висновок Сумського окружного адміністративного суду у рішенні від 14.09.2023 ґрунтувався на оцінці поведінки відповідачки під час виконання рішення. Оскільки причини, за яких донька ( ОСОБА_3 ) відмовилася від спілкування з батьком не з`ясовувалися державним виконавцем під час прийняття постанови про застосування штрафу за невиконання рішення суду, то і під час судового розгляду справи судом зазначена обставина не була предметом дослідження. Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, наведені заявником обставини не є істотними для справи, оскільки не встановлювалися судом у межах вирішення справи через відсутність такої підстави для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.
Сервіси для юристів