ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 440/1783/24
касаційне провадження № К/990/36467/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Кременчук» (далі - Товариство) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 (суддя Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2025 (головуючий суддя - Жигилій С.П., судді - Макаренко Я.М., Перцова Т.С.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Кременчук» до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2024 року Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00121460701 від 25.12.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство, не заперечуючи фактів не реєстрації податкових накладних, зазначає, що не реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних відбулось з незалежних від нього обставин, оскільки контрагентом позивача - ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», з яким укладені договори поставки нафтопродуктів, та у якого в період з лютого 2022 по квітень 2022 року позивач придбав нафтопродукти, повинно було зареєструвати податкові накладні за цими господарськими операціями на суму ПДВ загалом 14907887,00 грн., внаслідок чого Товариство отримало б збільшення реєстраційного ліміту з податку на додану вартість на відповідну суму, а отже, позивач зміг би зареєструвати податкові накладні на загальну суму 6140619,19 грн., за несвоєчасну реєстрацію яких на позивача накладено штраф згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вказує, що вживав заходи, спрямовані на спонукання контрагента зареєструвати податкові накладні, звертаючись до контрагента з листами, на які отримав повідомлення про те, що податковим органом прийнято рішення від 28.10.2022 №788/Ж10/31-00-04-01-01 про неможливість ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» здійснювати реєстрацію податкових накладних та розрахунків корегування внаслідок нанесення ракетних ударів. Також, листом від 14.07.2022 ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» повідомило, що внаслідок неодноразових ракетних обстрілів підприємства відсутня можливість своєчасно виконати свої податкові зобов`язання щодо реєстрації податкових та акцизних накладних у відповідних реєстрах. Позивач зазначає, що у додатках 7 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2022 року, квітень 2022 року та травень 2022 року він відобразив перелік податкових накладних, не зареєстрованих ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» в ЄРПН. Також, позивач посилався на те, що оскільки Товариство не має відкритих рахунків в органах Держкахзначейства, то у цьому випадку , за умови того, що сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, була меншою, ніж сума податку на додану вартість в податкових накладних, які Товариство повинне було зареєструвати в ЄРПН, то для позивача з метою реєстрації цих податкових накладних існував лише один спосіб - поповнити рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме - шляхом перерахування коштів з власного поточного рахунку. Тобто, тільки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариству потрібно було перерахувати більше десяти з половиною мільйонів гривень, в той час як на дату подання на реєстрацію податкових накладних на рахунках Товариства було 976 тис.грн. в АБ «Укргазбанк» та 25 тис. грн. в АТ «МОТОР-БАНК», що підтверджується банківськими виписками, з урахуванням того, що позивачу потрібно було забезпечувати свої зобов`язання за зовнішньоекономічними контрактами та за умов, коли на початку війни були масові обстріли Кременчуцького НПЗ, який перестав працювати, забезпечити доставку палива з-за кордону, відгукнувшись на заклик Уряду. Вказує, що направляв на реєстрацію частину податкових накладних 15.07.2022, однак не зміг їх зареєструвати з незалежних від нього причин, про які зазначено вище.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2024 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №00121460701 від 25.12.2023 в частині застосування до Товариства штрафу у сумі 1754571,99 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Товариство було позбавлене об`єктивної можливості зареєструвати податкові накладні, виписані за період березень 2022 року - квітень 2022 року на суму ПДВ 3509143,98 грн., через неможливість ПАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» здійснити реєстрацію податкових накладних та розрахунків корегування з 06.04.2022 внаслідок нанесення ракетних ударів під час дії воєнного стану в Україні, що підтверджено рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.10.2022 №788/Ж10/31-00-04-01-01 та безумовно вплинуло на показник ЕНаклОтр формули формування реєстраційного ліміту з податку на додану вартість, а також через відсутність коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість Товариства та відсутність у позивача об`єктивної можливості перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у зазначеній сумі.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що: підставою для не прийняття до реєстрації в ЄРПН податкової накладної №54 від 01.03.2022 на суму ПДВ 196090,11 грн. було не перевищення суми ліміту на рахунку податку на додану вартість, а помилки, допущені позивачем при її складенні; з огляду на наявність на рахунках Товариства станом на 15.07.2022 у двох банківських установах грошових коштів в загальному розмірі 1002771,35 грн., з огляду на що позивачем не було вжито вичерпних заходів з метою реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість 1002771,35 грн., зокрема, в частині обов`язку поповнення відповідного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на вказану суму; Товариство не подало на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 1432613,76 грн., а саме: №55 від 29.03.2022, №284 від 03.03.2022, №285 від 03.03.2022, №286 від 03.03.2022, №287 від 06.03.2022, №288 від 07.03.2022, №289 від 07.03.2022, №294 від 11.03.2022, №290 від 15.03.2022, №295 від 17.03.2022, №141 від 20.04.2022.
Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняв в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовив. В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 залишив без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зважаючи на те, що позивач до 30.09.2022 не подав заяву з документами про неможливість виконання податкового обов`язку, як наслідок рішення контролюючого органу щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку не прийнято, то позивач може бути визнаний таким, що має можливість виконати податкові обов`язки. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що ані Податковим кодексом України, ані Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, не передбачено такої підстави для несвоєчасної реєстрації платником податків складених ним податкових накладних та, відповідно, несплати податкових зобов`язань, через нереєстрацію податкових накладних контрагентом такого платника податкових накладних, які б (після їх реєстрації контрагентом) надавали платнику право на збільшення свого податкового кредиту і тим самим можливість реєстрації своїх податкових накладних без збільшення податкових зобов`язань, які б фактично перекривалися отриманим податковим кредитом.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 10.09.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Підставою для касаційного оскарження Товариство зазначило пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №280/1615/19.
Також, на переконання скаржника, судом апеляційної інстанції неправильно застосовано зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов`язку у випадку неможливості його виконання, адже вказана норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об`єктивна нездатність їх дотримання, без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.02.2025 у справі № 200/4768/23. Скаржник зазначає, що у цій постанові Верховний Суд також звернув увагу, що жодна правова норма не повинна тлумачитися як така, що дозволяє умисно вчиняти правопорушення, при цьому не ставлячи в залежність від наявності конкретних фактичних обставин, які б могли обґрунтувати неможливість дотримання правила поведінки. Інакше це створює системні ризики для підтримання правопорядку і може призводити до деструкції належного порядку розвитку суспільних відносин.
У відзиві на касаційну скаргу Управління просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.05.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 20.05.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Управління провело документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 27.08.2020 по 30.06.2023 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, результатами якої оформлені актом від 04.12.2023 №12234/16-31-07-01-02/43772977, за висновками якого Товариством були порушені вимоги, зокрема, пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, які полягали у не здійсненні реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму податку на додану вартість 6140619,00 грн., в тому числі: за березень 2022 року - на 4877067,00 грн., за квітень 2022 року - на 1263552,00 грн.
Перелік та реквізити податкових накладних, що не зареєстровані Товариством в ЄРПН за березень 2022 року на суму податку на додану вартість 4877067,00 грн. та за квітень 2022 року на суму податку на додану вартість 1263552 грн., наведені у таблицях на сторінці 32, 33 акту перевірки.
На підставі висновків вказаного акту перевірки, Управління прийняло полдаткове повідомлення-рішення форми «ПН» від 25.12.2023 №00121460701, яким до Товариства за порушення пункту 201.10 статті 201, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме за не здійснення реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму 6140619,19 грн., у тому числі: за березень 2022 року на суму податку на додану вартість 4877067 грн., за квітень 2022 року на суму податку на додану вартість 1263552 грн., на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 3070309,60 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Сервіси для юристів