ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 160/34336/23
адміністративне провадження № К/990/35740/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року (судді: Ясенова Т.І. (головуючий), Суховаров А.В., Головко О.В.) у справі № 160/34336/23 за позовом Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТВИК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ РОСТ ГРУП» про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТВИК» (далі - відповідач-1, ТОВ «АРТВИК»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (далі - відповідач-2, ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ РОСТ ГРУП» (далі - третя особа, ТОВ «ЛАЙФ РОСТ ГРУП») про визнання договору поставки від 17.03.2023 № ЗП-17/03-23, укладений між ТОВ «АРТВИК» (код ЄДРПОУ 44484333) та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 32851616), недійсним, застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України та стягнення з ТОВ «АРТВИК» (код ЄДРПОУ 44484333) на користь держави 9 950 702 ,56 грн, застосування наслідків недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 ЦК України та стягнення з ТОВ «АРТВИК» (код ЄДРПОУ 44484333) на користь ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 32851616) 9 950 702 ,56 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутнє підтвердження факту проведення господарських операцій між ТОВ «АРТВИК та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» за договором поставки №ЗП-17/03-23 від 17.03.2023, встановлено документування операцій та відображення в податковому обліку без отримання результатів таких операцій у дійсності. Також контролюючим органом зазначено, що встановлено надання завідомо неправдивих відомостей для здійснення і підтвердження реальності господарських операцій та не доведено фактичне здійснення господарської операції, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди з ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ». Обставини, встановлені позивачем, свідчать про відсутність реальних правовідносин між ТОВ «АРТВИК та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ». Зокрема, на вимогу контролюючого органу ТОВ «ЛАЙФ РОСТ ГРУП» надало відповідь 20.11.2023, в якій зазначено, що ТОВ «ЛАЙФ РОСТ ГРУП» не мало господарських взаємовідносин з ТОВ «АРТВИК» за період з 01.02.2023 по серпень 2023, не виступало автомобільним перевізником для ТОВ «АРТВИК», не складало і не підписувало жодних первинних документів. Зважаючи на вказане, позивач вказує про з`ясування формального укладення договору поставки, який не мав реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації товару на адресу ТОВ «АРТВИК та ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», що свідчить про те, що правочин між зазначеними контрагентами здійснений без мети настання реальних наслідків. Зважаючи на викладене, контролюючий орган вважає, що Договір поставки від 17.03.2023 №ЗП-17/03/33 укладено виключно з метою ухилення від сплати податків, легалізації ТМЦ та безпідставного формування податкового кредиту.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року позовну заяву ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «АРТВИК», ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», третя особа: ТОВ «ЛАЙФ РОСТ ГРУП» про визнання правочину недійсним - залишено без задоволення.
3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 160/34336/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин відповідачами проведено господарські операції на підставі спірних договорів поставки, які не підтверджується зібраними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами. Вказано на те, що суд першої інстанції, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, не здійснив об`єктивної оцінки доказів, які маки юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, не з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги всупереч правовим позиціям викладеним у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі №807/3996/13-а, від 13.09.2023 у справі № 580/5634/22, а саме: не вжито передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; не надали правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування у справі, що свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи; не наведено мотивів, з яких він виходив, та які б спростовували висновки податкового органу, здійснені за результатами оцінки встановлених у справі обставин, підтверджених належними і допустимими доказами; не здійснено дослідження сукупності наявних в матеріалах справи письмових доказів, що стосуються спірних операцій за Договором поставки від 17.03.2023; не надано правової оцінки змісту наданих позивачем (до податкового органу та до суду) первинних документів та господарських операцій, за якими вони були складені; залишено без уваги наявність досудового розслідування у кримінальному провадженні № 72024171200000015 відносно посадових осіб ТОВ «АРТВИК» по обставинам та доказам встановлених в межах даної адміністративної справи; всупереч нормам процесуального права безпідставно не досліджено та взагалі не враховано наданих позивачем доказів які підтверджують, що надані відповідачами засвідчені копії документів, які є письмовими доказами у справі № 160/34336/23, містять завідомо недостовірні дані з метою підтвердження безтоварних господарських операцій по спірному договору поставки; встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що підтверджуються матеріалами справи; залишено без уваги незаконне використання особистих даних фізичних та юридичних осіб для здійснення і підтвердження безтоварних господарських операцій по спірному договорам поставки; залишено без уваги доводи та докази, які об`єктивно підтверджують, що всі первинні документи надані на підтвердження виконання спірного договору містять завідомо недостовірні дані та очевидні ознаки підробки.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року у справі № 160/34336/23 скасовано. Закрито провадження у справі за позовом ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ «АРТВИК», ТОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙФ РОСТ ГРУП» про визнання правочину недійсним. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а враховуючи суб`єктний склад сторін має вирішуватися за правилами господарського судочинства. Суди, зокрема, зазначив, що наведені вище висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.02.2024 у справі № 580/4531/23.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи учасників справи
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 160/34336/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області у повному обсязі.
6. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження спірних у цій справі рішення та постанови, скаржником зазначено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
7. Контролюючий орган зазначає, що суд апеляційної інстанції закриваючи провадження у цій справі не здійснив об`єктивної оцінки доказів, які мають юридичне значення для визначення предметної юрисдикції і вирішення спору по суті, не з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги всупереч правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2025 року по справі № 420/12471/22. Позивач вказує, що у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що саме недотримання податкових правил дозволяє податківцям обґрунтовувати суперечність правочинів фіскальним інтересам держави, а позовні вимоги органів Державної податкової служби України мають обов`язково бути підкріплені нормами Податкового кодексу України. Отож відповідна категорія спорів виникає не із самих норм цивільного чи господарського права. Тобто відсутній юридичний факт, який би призводив до виникнення будь-яких цивільних прав та обов`язків між контролюючими органами та платниками податків. Втручання у відносини між учасниками правочину можливе лише тоді, коли існування відповідного правочину порушує публічний порядок у галузі оподаткування, якщо спірний правочин створює об`єктивні перешкоди в здійсненні функцій органів Державної податкової служби України - заважає правильно встановити розмір податкового обов`язку, унеможливлює чи ускладнює стягнення податкового боргу тощо. Власне, задля належного забезпечення своїх управлінських функцій контролюючий орган через суд прагне усунути перешкоду у вигляді відповідного правочину і в такий спосіб забезпечити належну поведінку невладного суб`єкта - платника податків.
Відтак, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними (як то у випадках ухилення від сплати податків, тощо) та щодо застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами, зокрема, шляхом подання позовів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Таким чином, вимоги податкового органу про визнання правочинів, укладених господарюючими суб`єктами, недійсними підлягають розгляду адміністративними судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства, оскільки такий спір є публічно-правовим та походить з компетенції Державної податкової служби України здійснювати податковий контроль.
Враховуючи викладене, контролюючий орган вказує, що висновки апеляційного суду, викладені в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 160/34336/23 про непідвідомчість зазначеного спору адміністративним судам є помилковим та не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
8. Відповідач-1 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Відповідач-2 не скористався своїм правом та не подав відзиву на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.
9. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сервіси для юристів