ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 160/21989/24
касаційне провадження № К/990/31496/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Шишова О.О.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (далі - Товариство) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.06.2025 (головуючий суддя - Шлай А.В., судді - Баранник Н.П., Круговий О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці (далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
14.08.2024 року Товариство звернулось до суду з позовом до Митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110150/2024/000004/2 від 17.01.2024.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.08.2024 позовну заяву залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та встановив строк для усунення таких недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На виконання вимог ухвали від 19.08.2024 Товариство подало до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтувало тим, що позивач первісно Товариство звернулось до суду з позовом про скасування оспорюваного рішення 09.07.2024, що підтверджується експрес-накладною № 59001182886043 ТОВ «Нова Пошта». Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою віл 24.07.2024 позовну заву Товариства залишив без руху, проте у зв`язку з перебоями в роботі електронного кабінету, порушенням звичайного режиму роботи підприємства, Товариством було несвоєчасно отримано зазначену ухвалу і не усунуто недоліки позовної заяви, що, в свою чергу, призвело до її повернення згідно ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024. Разом з цим, Товариство невідкладно повторно звернулось до суду із позовною заявою, що свідчить про добросовісність дій позивача.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.08.2024 поновив Товариство строк звернення до суду з цим позовом як такий, що пропущений з поважних причин, та відкрив провадження у справі.
11.09.2024 Управління подало до суду заяву про залишення позовної заяви Товариства без розгляду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.09.2024 у задоволенні клопотання Управління про залишення позову без розгляду відмовив.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28.11.2024 позов Товариства задовольнив повністю.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23.06.2025 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов Товариства залишив без розгляду.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, Товариство до 14.08.2024 двічі зверталося до суду із вищевказаними позовними вимогами. Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі №160/18407/24 позовна заява Товариства повернута на підставі пункту 3 частини 4 стаття 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначена ухвала Товариством в апеляційному порядку не оскаржувалася. 22.07.2024 Товариство знову подало позовну заяву, яка ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі №160/19843/24 була повернута йому на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач мав усвідомлювати процесуальні наслідки обраної ним поведінки, яка полягає у не оскарженні в апеляційному порядку ухвал суду у справах №160/18407/24 та №160/19843/24. Про наявність інших обставин, які перешкоджали вчасному зверненні до суду, не повідомлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішення застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у справі № 320/1753/23 та від 23.02.2023 у справі № 640/7095/22.
Також, скаржник зазначає, що системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинахє надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, що були зазначені ним у суді першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції, здійснював апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у порядку письмового провадження та не надав позивачу можливості вказати інші причини поважності пропуску строку, зокрема, які пов`язані з введенням режиму воєнного стану в країні.
Верховний Суд ухвалою від 05.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 12.05.2026 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 13.05.2026.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний суд, виходить з такого.
Спірним питанням у даному випадку є правомірність залишення позову Товариства без розгляду судом з підстав не доведення позивачем поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, що регулюється положеннями КАС України.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Сервіси для юристів