ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 160/22180/24
касаційне провадження № К/990/35567/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «КАСКАД»
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Добродняк І.Ю.; судді - Семененко Я.В., Суховаров А.В.)
у справі № 160/22180/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «КАСКАД»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «КАСКАД» (далі - ТОВ фірма «КАСКАД»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східне МУ ДПС по роботі з ВПП; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2024 року № 00005765102.
Обґрунтовуючи заявлений позов, платник наголошував на помилковості висновків контролюючого органу за результатами проведеної камеральної перевірки щодо порушення ним податкового законодавства в частині термінів реєстрації 1039 податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, і, як наслідок, застосування до ТОВ фірми «КАСКАД» штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України). Позивач при цьому вказував на допущені процесуальні порушення при складанні акта перевірки та розгляді заперечень платника. По суті виявлених порушень ТОВ фірма «КАСКАД» зазначало, що граничний термін реєстрації наведених у переліку в акті перевірки розрахунків коригування повинен обраховуватися з дати фактичного отримання позивачем від продавців таких розрахунків, а не з дати їх складання. Щодо податкових накладних за періоди грудень 2021 року, червень - грудень 2022 року, січень - грудень 2023 року, січень, лютий 2024 року, то, на переконання позивача, контролюючий орган не врахував зміни, які вносилися до ПК України, та фактично порушив презумпцію правомірності рішення платника податків, встановлену підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пунктом 56.21 статті 56 ПК України, яка повинна бути застосована у зв`язку з наявністю правової колізії між однотипними нормами ПК України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10 вересня 2024 року позовну заяву задовольнив повністю, погодившись із твердженням ТОВ фірми «КАСКАД» про те, що відповідач під час проведення перевірки та складання податкового повідомлення-рішення мав керуватися саме пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які є пріоритетними для застосування в період воєнного стану порівняно із загальними нормами статті 201 та статті 120-1 ПК України.
Також суд встановив, що ані акт перевірки, ані розрахунок до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не містять інформації про дату отримання покупцем розрахунків коригування до податкових накладних. Натомість із наданих позивачем документів судом першої інстанції з`ясовано, що розрахунки коригування отримано ТОВ фірмою «КАСКАД», зокрема, № 14 - дата виписки 30 червня 2023 року (дата отримання 19 липня 2023 року), № 207 - дата виписки 26 квітня 2022 року (дата отримання 10 серпня 2022 року), № 2400229 - дата виписки 24 червня 2022 року (дата отримання 05 травня 2023 року), № 2400232 - дата виписки 24 червня 2022 року (дата отримання 05 травня 2023 року). Ураховуючи дати отримання позивачем вказаних розрахунків коригування до податкових накладних та дату реєстрації останніх, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що такі розрахунки коригування до податкових накладних зареєстровано в межах передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України строків.
При цьому, визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2024 року № 00005765102 у повному обсязі, суд керувався тим, що він не може перебирати на себе функцію контролюючого органу та здійснювати належний розрахунок штрафної санкції, оскільки адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу, адже завдання правосуддя полягає не в забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Саме на контролюючий орган покладено повноваження щодо визначення розміру штрафу, отже такі повноваження є дискреційними.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 13 серпня 2025 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове - про часткове задоволення позову. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 12 червня 2024 року № 00005765102 в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 3157,40 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку про неможливість розповсюдження дії пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на правовідносини, які були припинені (тобто на податкові накладні, складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України до внесення змін Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»).
За наведеного суд апеляційної інстанції зазначив про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 2 %, 10 %, 15 %, 20 %, 30 % та 40 % відповідно до кількості днів порушення термінів реєстрації податкових накладних, оскільки позиція контролюючого органу в спірному випадку відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30 січня 2024 року у справі № 280/4484/23, від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23, від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23.
Виходячи зі змісту пункту 69 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, за яким платник податків звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання податкового обов`язку у випадку неможливості його виконання, суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену, зокрема, в постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23, вказав, що ця норма передбачає конкретну підставу для невиконання податкових правил - об`єктивну нездатність їх дотримання. Проте, позивачем не подано доказів на підтвердження відсутності його вини та/або наявності форс-мажорних обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України.
За доводами Третього апеляційного адміністративного суду, порушення, що є предметом розгляду у справі, мають характер триваючих та повторюваних, про що свідчать дати реєстрації податкових накладних та їх кількість. Отже, склалася ситуація, в якій платник здійснював господарську діяльність, мав змогу укладати та виконувати договори, проте, з певних суб`єктивних причин, не виконав належним чином свій податковий обов`язок, у той час як можливість виконання такого обов`язку з боку позивача є очевидною.
ТОВ фірма «КАСКАД» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, зокрема, наголошує на недослідженні судом процедурних порушень під час здійснення відповідачем контрольного заходу, за наслідками якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про що ТОВ фірма «КАСКАД» зазначало в позовній заяві.
Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
22 вересня 2025 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Сервіси для юристів