ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 360/2132/20
адміністративне провадження № К/990/44576/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Мартинюк Н. М., Уханенка С. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 (колегія суддів у складі: Гайдара А. В., Блохіна А. А., Гаврищук Т. Г.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до прокуратури Луганської області, Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10.04.2020 № 293 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Луганської області від 30.04.2020 № 521к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Луганській області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Луганської області;
- поновити ОСОБА_1 , звільненого з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Луганській області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Луганської області, на рівнозначній (рівноцінній) посаді прокурора відділу Луганської обласної прокуратури (до зміни назви - прокуратура Луганської області) - з 06.05.2020, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з Луганської обласної прокуратури (до зміни назви - прокуратура Луганської області) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.05.2020 по дату винесення судового рішення.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він з 23.08.2008 по 05.05.2020 працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах. За час роботи в органах прокуратури зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, залучався до проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях. Спірний наказ про його звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 05.05.2020 уважає протиправним, оскільки не відбулось реорганізації чи ліквідації, скорочення кількості прокурорів в органі, в якому він обіймав посаду. Зазначив, що перейменування органів прокуратури не є ані реорганізацією, ані ліквідацією цих органів. Крім того, на думку позивача, Закон України від 19.09.2019 № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-ІХ) не спрямований на реформування органів прокуратури України, оскільки не наділяє прокуратуру новими функціями, як їх і не скасовує. Також вважає, що Законом № 113-ІХ запроваджено дискримінацію за професійною ознакою, тобто саме за ознакою професії прокурора; осіб, які займають посаду прокурора поставлено в нерівні умови з усіма іншими найманими працівниками, права яких урегульовано Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України); порушена основоположна норма демократичного українського суспільства, а саме: частина друга статті 22 Конституції України, яка проголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, позивач уважає, що пункт 8 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ є дискримінаційним, недемократичним та порушує принцип рівності громадян, передбачений статтею 24 Конституції України, за ознакою перебування осіб у трудових відносинах в органах прокуратури.
Щодо оскаржуваного рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, позивач зазначає, що був вимушений написати заяву за встановленою формою, яка обмежує його права, щоб не бути звільненим і не залишитись без заробітної плати. Також зазначає, що працівникам Генеральної прокуратури України для складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та анонімного тестування на загальні здібності та навички надавалися окремі дні з розрахунку 1 день 1 іспит. Таким чином, прокурорів регіональних прокуратур було постановлено у нерівне та неоднакове положення порівняно з прокурорами Генеральної прокуратури, що розцінюється як надання привілеїв і переваг таким особам з одночасним обмеженням прав та свобод прокурорів регіональних прокурорів, тобто їх дискримінацією. Позивач зазначає, що під час проходження тестування на загальні здібності та навички не була забезпечена анонімність; тестування взагалі не здатне перевірити логічні знання, здібності та навички, які необхідні прокурору для здійснення своїх повноважень. Вважає, що Порядок проведення атестації, затверджений наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 (далі - Порядок № 221), та Порядок роботи кадрових комісій, затверджений наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 № 233 (далі - Порядок № 233), повинні пройти державну реєстрацію як нормативно-правові акти.
Оскільки накази Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221, від 17.10.2019 № 233 та від 07.02.2020 № 78 не пройшли процедуру державної реєстрації, на думку позивача, вони є таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути прийнятими до виконання. Відповідно, перша кадрова комісія не є органом, який передбачений пунктом 11 розділу II Закону № 113-ІХ, а відтак, у останньої відсутні передбачені Законом повноваження на проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур та прийняття рішень щодо успішного або не успішного проходження атестації, що свідчить про незаконність рішення про неуспішне проходження атестації позивачем.
Внаслідок того, що перша кадрова комісія, на думку позивача, є протиправним та нелегітимним утворенням, то її склад очевидно не відповідає вимогам пункту 3 Порядку № 233 щодо політичної нейтральності, бездоганної репутації, високої професійної та моральної репутації, суспільного авторитету. А відтак, позивач вважає, що її члени не є політично нейтральними, не можуть мати бездоганної репутації, високої професійної та моральної репутації, суспільного авторитету.
Крім того зауважує, що 04.03.2020 під час проходження другого етапу тестування, а саме: складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у позивача раптово погіршилося самопочуття, однак зібравшись, він спромігся завершити іспит. По завершенню тестування, ОСОБА_1 звернувся до бригади медиків, які під час обстеження діагностували у позивача значне підвищення тиску (190/130), надали першочергову медичну допомогу та довідку про незадовільний стан здоров`я позивача. Внаслідок цього, ОСОБА_1 звернувся одразу до членів кадрової комісії з відповідною заявою та довідкою про стан здоров`я та за їх рекомендацією написав заяву, в якій просив визначити нову дату та час складання іспиту, однак станом на 05.05.2020 кадровою комісією офіційно позивача про розгляд заяви не було повідомлено. Наголошує на тому, що під час проходження другого етапу тестування він надав правильні відповіді на питання, що може бути підтверджено відповідними спеціалістами за результатами опрацювання заданих позивачу питань та відповідей ОСОБА_1 на них. Відтак вважає, що під час виконання іспиту у формі анонімного тестування ним було набрано необхідну кількість прохідного балу, що складав 93 і більше балів.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , згідно з довідкою від 13.07.2017 № 919-55553, є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 23.07.2008 по 05.05.2020, наказом від 13.01.2020 № 66к прокуратури Луганської області був призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Луганській області та в умовах збройного конфлікту управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Луганської області.
07.10.2019 ОСОБА_1 подано заяву Генеральному прокурору про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
04.03.2020 за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур позивач набрав 87 балів за вербальний блок та 87 балів за абстрактно-логічний, середній арифметичний бал - 87, що зазначено у відомості про результати тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідність здійснювати повноваження прокурора, в якій за порядковим номером 7 зазначений ОСОБА_1 , наявний підпис позивача.
04.03.2020 о 18 год 25 хв Центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва зафіксовано огляд ОСОБА_1 , тиск 190/130, від госпіталізації відмовився.
Заявою від 04.03.2020 позивач звернувся до голови кадрової комісії з атестації прокурорів, відповідно до якої просив повторно провести стосовно нього складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, через погане самопочуття під час іспиту.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.