ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2016 року м. Київ справа № 800/
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЗаїки М.М., Кочана В.М., Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Пасічніченко А.А.,
за участю позивача та представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а :
09 грудня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 10 листопада 2015 року № 269/пп-15 про відмову в рекомендуванні для призначення на посаду судді Голопристанського районного суду Херсонської області і виключення з резерву на заміщення вакантних посад суддів з 10 листопада 2015 року, а також зобов'язання ВККС повторно розглянути питання про рекомендування кандидата на посаду судді ОСОБА_6 для призначення на посаду судді Голопристанського районного суду Херсонської області. Посилався на те, що рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. Вказував, що ВККС приймаючи оскаржуване рішення, вважала, що кандидат на посаду судді ОСОБА_6 не може бути рекомендований на посаду судді та підлягає виключенню з резерву на заміщення вакантних посад суддів, оскільки на час звернення із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше (станом на 03 грудня 2012 року) підтверджений період постійного проживання в Україні є меншим ніж десять років. При цьому відповідач керувався відомостями Державної міграційної служби України, за якими термін проживання на території України відраховано з дати отримання дозволу на імміграцію в Україну - з 28 лютого 2003 року. Вважаючи висновки ВККС щодо періоду постійного проживання в Україні помилковими, оскільки постійно проживав в Україні з серпня 2000 року, просив суд задовольнити позовні вимоги.
У запереченнях на позов ВККС просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що ОСОБА_6 не відповідає встановленим статтею 127 Конституції України вимогам щодо періоду проживання кандидата на посаду судді на території України (не менш десяти років), оскільки на законних підставах проживає в України з дня отримання дозволу на імміграцію, тобто з 28 лютого 2003 року. Враховуючи, що із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше позивач звернувся 03 грудня 2012 року, вказані обставини перешкоджають перебуванню ОСОБА_6 у резерві на заміщення вакантних посад суддів.
В судовому засіданні позивач та представник відповідача підтримали свої доводи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що 03 грудня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до ВККС з заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді вперше, оголошеному рішенням Комісії від 05 листопада 2012 року № 1317/пп-12.
Рішенням ВККС від 13 грудня 2012 року № 1858/пп-12 позивач допущений до участі у доборі кандидатів на посаду судді вперше та складення анонімного тестування (іспиту) на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.
20 грудня 2012 року ОСОБА_6 успішно пройшов анонімне тестування (іспиту) на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права і рішенням Комісії від 25 грудня 2012 року № 1867/пп-12 направлений до Національної школи суддів України для проходження спеціальної підготовки.
Після проходження спеціальної підготовки, рішенням ВККС від 29 серпня 2013 року № 381/пп-13 позивач допущений до складення кваліфікаційного іспиту.
За результатами проведеного у вересні 2013 року кваліфікаційного іспиту ОСОБА_6 набрав 75 балів і рішенням Комісії від 13 грудня 2013 року № 1127/пп-13 визнаний таким, що успішно склав кваліфікаційний іспит, та зарахований до резерву на заміщення вакантних посад суддів.
Рішенням ВККС від 14 травня 2015 року № 33/пп-15 оголошено конкурс на зайняття 145 вакантних посад суддів у місцевих судах загальної юрисдикції.
22 травня 2015 року позивач подав до Комісії заяву про участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Голопристанського районного суду Херсонської області.
Відповідно до рішення ВККС від 11 вересня 2015 року № 145/пп-15 ОСОБА_6 визначено попереднім переможцем конкурсу на зайняття вакантної посади судді Голопристанського районного суду Херсонської області.
Рішенням ВККС від 10 листопада 2015 року № 269/пп-15 відмовлено ОСОБА_6 в рекомендуванні для призначення на посаду судді Голопристанського районного суду Херсонської області і виключено його з резерву на заміщення вакантних посад суддів з 10 листопада 2015 року.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина третя статті 2 КАС України).
Для зайняття посади професійного судді у судах загальної юрисдикції Конституцією України і Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) передбачено спеціальні вимоги і процедури, які стосуються порядку призначення на посаду судді вперше.
Так, відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Аналогічні вимоги до кандидатів щодо громадянства, віку, стажу, строку проживання в Україні та володіння державною мовою встановлені частиною першою статті 65 Закону № 2453-VI.
Сервіси для юристів