ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/39750/13
К/800/39755/13 К/800/36505/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Швеця В.В.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Апеляційного суду Хмельницької області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі та грошовому утриманню,
провадження в якій відкрито за касаційними скаргами
ОСОБА_4 на ухвалу та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року,
та Державної судової адміністрації України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Апеляційного суду Хмельницької області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області. Державної казначейської служби України про стягнення заборгованості по заробітній платі та грошовому утриманню.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині стягнення заборгованості по довічному грошову утриманню за період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року та компенсації у зв'язку з порушенням строків його сплати та позовну заяву в частині стягнення заборгованості по довічному грошовому утриманню та компенсації за період червень-грудень 2005 року залишено без розгляду.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державної судової адміністрації України та зобов'язано Державну казначейську службу України провести видатки з державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України на користь ОСОБА_4 70 975,75 гривень заборгованості по заробітній платі. В решті позовних вимог відмовлено.
У поданих касаційних скаргах, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, позивач, ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нової постанови про задоволення позову в повному обсязі, а Державна судова адміністрація України - про скасування судових рішень та ухвалення нової постанови - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державної судової адміністрації України підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 18 березня 2004 року працює на посаді судді Апеляційного суду Хмельницької області та в період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року отримував заробітну плату.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону України «Про статус суддів» заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Частиною другою статті 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Недотримання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.
Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень прийнято постанову № 513 від 30 червня 2005 року «Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України» та постанову № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», якими з 1 червня 2005 року підвищив оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України. Постановою Кабінету Міністрів України 30 червня 2005 року № 514 установлено, що посадовий оклад Голови Верховного Суду України становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
Водночас, Кабінет Міністрів України не привів посадові оклади інших суддів у відповідність з вимогами статті 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням підвищених посадових окладів Голови Конституційного Суду України та Голови Верховного Суду України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці суддів", яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року, затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано, виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.
При цьому, Кабінет Міністрів України не усунув порушення вимог частини 2 статті 44 Закону України «Про статус суддів» і не привів оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України, оскільки надав постанові «Про оплату праці суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 чинності не з 1 червня 2005 року, а з 1 січня 2006 року (пункт 5 Постанови).
Сервіси для юристів