ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/9595/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої судді: Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
при секретарі: Яроші Д.В.,
за участі представників позивача: Чамари Л.В., Медвінського Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року у справі №814/791/14 за позовом державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2014 року державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" звернулося з позовом до Державної фінансової інспекції в Миколаївській області, в якому просило: визнати протиправною та скасувати п.2; п.3 (в частині визначення суми збитків в розмірі 475,92 тис.грн.); п.4; п.5; п.6; п.7; п.9 (в частині невизнання суми порушення (наявність лишків) на 4,03 тис.грн.); п.10; п.11. вимоги від 17.02.2014 №14-08-14-14/865 про усунення порушень, встановлених в ході планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "НАРП" за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вимога від 17.02.2014 №14-08-14-14/865 про усунення порушень, встановлених в ході планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "НАРП" за період з 01.01.2012 року по 30.09.2013 року є незаконною, оскільки сформована на підставі невмотивованих припущень про порушення суб'єктом господарювання фінансової дисципліни.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані п.2, п.4, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року. Визнаний протиправним та скасований п.3 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень №14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року в частині визначення суми збитків в розмірі 475920 гривень. Визнаний протиправним та скасований п.9 Вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17.02.2014 року в частині визначення лишків на суму 4030 гривень.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Державна фінансова інспекція в Миколаївській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом, вивчивши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 14 жовтня 2013 року по 10 січня 2014 року Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області була проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "НАРП" за період з 1 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року.
За наслідками ревізії 17 лютого 2014 року була направлена ДП "НАРП" Вимога №14-08-14-14/865 про усунення порушень встановлених в ході його планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 1 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року.
Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Вимога Державної фінансової інспекції в Миколаївській області про усунення порушень № 14-08-14-14/865 від 17 лютого 2014 року в частині, що оскаржує позивач, прийнята необґрунтовано, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є правомірність пунктів вимоги Державної фінансової інспекції в Миколаївській області від 17 лютого 2014 року №14-08-14-14/865 про усунення порушень, встановлених в ході планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 1 січня 2012 року по 30 вересня 2013 року(далі - Вимога), а саме: п.2; п.3 (в частині визначення суми збитків в розмірі 475,92 тис.грн.); п.4; п.5; п.6; п.7; п.9 (в частині невизнання суми порушення (наявність лишків) на 4,03 тис. грн.); п.10; п.11.
У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Миколаївській області просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів зазначає, що судові рішення у справі переглядаються в межах касаційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 220 КАС України.
Згідно з Положенням Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.(підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Сервіси для юристів