ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" вересня 2016 р. м. Київ К/800/15582/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Бухтіярової І.О.,
Юрченко В.П.,
секретар Загородній А.А.
за участю представника ТОВ „Лесаффр Україна" - Бровченка І.В.,
представника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві - Сперкача С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лесаффр Україна" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2016 року у справі № 826/418/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лесаффр Україна" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ)
про скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2016 року Товариство звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень - рішень: № 38726552208, №38826552208, № 39026552208 від 13.08.2015 щодо збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість; № 38926552208 від 13.08.2015 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 37730, 85 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2016, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не підтверджені господарські операції із контрагентом ПАТ „Надєжда"; позивачем не були збільшені податкові зобов'язання на дату списання дебіторської заборгованості; позивачем не були надані копії документів (рахунки, накладні тощо), які видані контрагентам, які були залучені до виконання договору транспортного експедирування.
Товариство звернулось з касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, відповідачем була здійснена документальна планова виїзна перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 до 31.12.2014 та складено акт № 236/26-55-22-08/30723648 від 29.07.2015.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток у суму 427149 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у сумі 1812911 грн.; пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України; абз. "г" п. 198.5 ст. 198, абз. "в" пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість у сумі 1355463 грн.; пп. "е" п. 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 137, п. 171, п. 119.2 ст. 199, п. "є" п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 138, п. 14.1.47 пп. 14.1.180 ст. 14 Податкового кодексу України, порушення своєчасності перерахування сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі 1640 грн.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: № 38726552208 від 13.08.2015, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 533936 грн.: (основний платіж 427149 грн., штрафні (фінансові) санкції 106787 грн.); № 39026552208 від 13.08.2015, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у сумі 1812911 грн.; № 38826552208 від 13.08.2015, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1694330 грн.:(основний платіж 1355465 грн., штрафні (фінансові) санкції 338866 грн.); № 38926552208 від 13.08.2015, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 189244 грн.
В порядку адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 38726552208, № 39026552208, № 38826552208 - без змін, податкове повідомлення-рішення № 38926552208 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 151513, 15 грн. скасоване і податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 695/26552208 від 29.10.2015, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з адміністративних санкцій у сумі 37730 грн.
Щодо заниження позивачем задекларованих доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 4116492, 25 грн., а також заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 669423 грн. у зв'язку із не нарахуванням податкових зобов'язань на вартість переданого на фасування ПАТ „Надєжда" та неповерненого імпортного товару слід зазначити, що пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Сервіси для юристів