ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 560/8541/24
адміністративне провадження № К/990/35879/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2025 року (судді: Драчук Т.О., Смілянець Е.С., Полотнянко Ю.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за періоди з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року у розмірі до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за періоди з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року розмірі до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах з урахуванням фактично виплачених сум.
На обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначив, що з 2015 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України та брав участь в Операції об`єднаних сил. З 13 квітня 2022 року, в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, був залучений до складу сил і засобів оперативно-тактичного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а з 14 квітня 2023 року - до оперативного складу оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Позивач указав, що брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. На підтвердження зазначених обставин послався на довідку військової частини НОМЕР_1 від 04 жовтня 2023 року № 1792 та довідку оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03 травня 2023 року № 202д/ОСУВ/Тавр. Проте відповідач всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) не нарахував і не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях за періоди з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої Постановою №168 в розмірі до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену Постановою № 168, в розмірі до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Постанови №168 та рішення Міністра оборони України, доведеного у формі окремого доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29, додаткова винагорода у підвищеному до 100 000,00 грн розмірі виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд першої інстанції зазначив, що наявним в матеріалах справи доказами, а саме довідкою, виданою ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03 травня 2023 року № 202з та довідкою, виданою ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 13 січня 2023 року №313/ОСУВ/8/2д, підтверджується безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в окреслений цим позовом період.
Суд першої інстанції указав, що довідки оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13 січня 2023 року № 313/ОСУВ/8/2д та оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03 травня 2023 року № 202д/ОСУВ/Тавр чинні, не відкликані та не скасовані, а тому є допустимими, належними, достовірними та достатніми доказами безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, а відтак підтверджують його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказані у такій довідці періоди.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції вважав, що позивач має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони за періоди за періоди з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року, отож зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу відповідну винагороду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 06 червня 2025 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до рішень Міністра оборони України, доведених телеграмою від 25 березня 2022 року № 248/1298 та окремим дорученням від 23 червня 2022 року № 912/з/29, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути довідка, видана керівником органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) чи штабу тактичної групи, до яких було військовослужбовця відряджено для виконання відповідних завдань.
Водночас суд апеляційної інстанції звернув увагу на, що довідки оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 13 січня 2023 року №313/ОСУВ/8/2д та оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03 травня 2023 року № 202д/ОСУВ/Тавр підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах лише за періоди з 05 грудня 2022 року по 09 грудня 2022 року, з 26 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року та з 14 квітня 2023 року по 26 квітня 2023 року.
Зазначені довідки не охоплюють інші спірні періоди, а матеріали справи не містять інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 05 грудня 2022 року та з 10 грудня 2022 року по 26 грудня 2022 року.
З огляду на указане суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо періодів з 13 квітня 2022 року по 09 червня 2022 року, з 16 червня 2022 року по 07 вересня 2022 року, з 11 листопада 2022 року по 05 грудня 2022 року, з 10 грудня 2022 року по 26 грудня 2022 року, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або заходах в ці дні належними і допустимими доказами не підтверджена.
При цьому апеляційний суд визнав недоречним посилання суду першої інстанції на посвідчення про відрядження від 15 червня 2022 року №963, згідно з яким позивача направлено у відрядження до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15 червня 2022 року № 171т, оскільки таке посвідчення в матеріалах справи відсутнє.
Разом із тим суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з довідкою ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 03 травня 2023 року № 202д/ОСУВ/Тавр позивач виконував бойове завдання в складі пункту управління оперативно-стратегічного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Абзацом 3 пункту 1 та абзацом 3 пункту 1-1 Постанови № 168 (в редакції станом на квітень 2023 року) передбачено, що військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління включно виплачується додаткова винагорода у розмірі 50 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Сервіси для юристів